Муляр Леонід Харитонович — Енциклопедія Сучасної України

Муляр Леонід Харитонович

МУ́ЛЯР Леонід Харитонович (17. 10. 1942, с. Блотниця, нині с. Болотниця Талалаїв. р-ну Черніг. обл.) – архітектор. Канд. арх-ри (1989). Дійс. чл. Укр. академії арх-ри (1995). Засл. арх. УРСР (1989). Держ. премія СРСР (1982). Премія РМ СРСР (1989). Чл. НСАУ. Закін. Київ. інж.-буд. ін-т (1966). Нач. Гол. упр. житл.-цивіл. буд-ва Держкоммістобудування України. Ген. дир. ТОВ «Київпроект» (2002–09). Кер. твор. майстерні «Л. Муляр». Працював у проект. орг-ції при штабі Туркестан. військ. округу, розробив проекти житл. і громад. будинків, комплексів військ. призначення (побудовані в містах Серед. Азії). 1967–83 – в ін-тах «Київпроект» і Київ. зонал. НДІ експерим. і типового проектування. Спроектував комплекс молодіж. табору відпочинку «Чайка» та пансіонату в Алушті (нині АР Крим, 1979), комплексну серію № 176 висот. великопанел. житл. будинків у Києві та Харкові, типові проекти громад.-торг. центрів, шкіл, дитсадків у Києві. Розробив експерим. проекти дит. санаторію в Пущі-Водиці, енергоефект. житл. будинку на вул. М. Кропивницького, № 10 у Києві (1994). Брав участь у плануванні житл. р-ну Лівобережний, зони відпочинку «Гідропарк», очолював розроблення й упровадження комплекс. серії 176-ти 10–22-поверх. великопанельних житл. будинків у Києві (1989). Брав участь 1996 у роботі ГА ООН з підготовки 2-ї Всесвіт. конф. ООН з розроблення програми сталого розвитку насел. пунктів та забезпечення насел. житлом і в її роботі в Стамбулі. Автор наук. статей із питань буд-ва та арх-ри.

Пр.: Проектирование вариантных архитектурных структур на основе типизированных элементов. 1970; Проектирование различных объемно-пространственных структур в архитектуре индустриального жилища. 1975; Жилищное строительство в Украинской СРСР. 1988 (спів­авт.); Монолітне домобудування в Українській РСР. 1991 (спів­авт.); усі – Київ.

Літ.: Професори Київського національного університету будівництва і архітектури (1930–2000): Довiд. К., 2005.

Д. О. Мироненко

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю