Муратов Микола Федорович

МУРА́ТОВ Микола Федорович (Муратов Николай Фёдорович; 08. 11. 1950, с. Починок Ярослав. обл., РФ) — російський і український правозахисник. Від 1958 разом із родиною мешкав у м. Сталіно (нині Донецьк). Закін. 2-й Моск. мед. ін­ститут (1975). Працював у Центр. клініч. лікарні 4-го Гол. упр. МОЗ СРСР (т. зв. Кремлів. лікарня). Роз­чарувавшись у соціаліст. дійс­ності, почав само­стійно ви­вчати рад. право; при­єд­нався до реліг. гілки правозахис. руху — християн-екуменістів, які збиралися на квартирах для молитов. спілкува­н­ня, обговорювали політ. теми, обмінювалися самвидавом (1984 чл. групи за­знали пере­слідувань, М. під за­грозою арешту звільнено з роботи). До серед. 1987 ви­йшло на волю багато політвʼязнів, які при­їздили до Москви й у приват. квартирах проводили громад. заходи, скликали прес-конфе­ренції для іноз. журналістів тощо. Так М. по­зна­йомився з М. Ру­денком, В. Барладяну-Бирладником, Й. Терелею, а через них — з В. Чорноволом, М. і Б. Горинями, П. Скочком, О. Шевченком, I. Гелем, З. Красівським. Саме з його квартири Й. Тереля телефонічно в серпні 1987 пере­дав на Захід «Декларацію про вихід УКЦ з під­пі­л­ля», на­прикінці того ж року тут уперше зʼявилися перед іноз. журналістами та дипломатами єпис­копи й священики УГКЦ. У грудні 1987 кооптований до Укр. Гельсин. групи, 1989–90 очолював Моск. філію Укр. Гельсин. спілки. Був юрид. консультантом Комітету захисту УГКЦ, надавав юрид. допомогу священикам і громадам УГКЦ на Зх. Україні. 1988 пред­ставляв Комітет захисту УГКЦ на круглому столі в Комітеті захисту миру, за що знову звільн. з роботи; організовував зу­стрічі провід. правозахисників із Президентом США Р. Рейґаном і делегації УГКЦ з делегацією Ватикану; як адвокат захищав у прокуратурі Львів. обл. В. Чорновола та М. Гориня, яких влада планувала вислати з СРСР; використовуючи рад. і між­нар. правові документи, склав юридично об­ґрунтов. прокламацію про право народу на мітинги, опрацював роз­діл «Декларації принципів УГС» про права людини. У листопаді 1989 в Римі по­про­сив очільника УГКЦ кардинала М.-І. Любачівського надати йому право пред­ставляти інтере­си цієї Церкви в СРСР. Живе в Москві, бере участь у правозахис. і реліг. рухах.

Завантажити статтю