Муратов Микола Федорович — Енциклопедія Сучасної України

Муратов Микола Федорович

МУРА́ТОВ Микола Федорович (Муратов Николай Фёдорович; 08. 11. 1950, с. Починок Ярослав. обл., РФ) – російський і український правозахисник. Від 1958 разом із родиною мешкав у м. Сталіно (нині Донецьк). Закін. 2-й Моск. мед. ін-т (1975). Працював у Центр. клініч. лікарні 4-го Гол. упр. МОЗ СРСР (т. зв. Кремлів. лікарня). Розчарувавшись у соціаліст. дійс­ності, почав самостійно вивчати рад. право; приєднався до реліг. гілки правозахис. руху – християн-екуменістів, які збиралися на квартирах для молитов. спілкування, обговорювали політ. теми, обмінювалися самвидавом (1984 чл. групи зазнали переслідувань, М. під загрозою арешту звільнено з роботи). До серед. 1987 вийшло на волю багато політв’язнів, які приїздили до Москви й у приват. квартирах проводили громад. заходи, скликали прес-конфе­ренції для іноз. журналістів тощо. Так М. познайомився з М. Ру­денком, В. Барладяну-Бирладником, Й. Терелею, а через них – з В. Чорноволом, М. і Б. Горинями, П. Скочком, О. Шевченком, I. Гелем, З. Красівським. Саме з його квартири Й. Тереля телефонічно в серпні 1987 передав на Захід «Декларацію про вихід УКЦ з підпілля», наприкінці того ж року тут уперше з’явилися перед іноз. журналістами та дипломатами єпископи й священики УГКЦ. У грудні 1987 кооптований до Укр. Гельсин. групи, 1989–90 очолював Моск. філію Укр. Гельсин. спілки. Був юрид. консультантом Ком-ту захисту УГКЦ, надавав юрид. допомогу священикам і громадам УГКЦ на Зх. Україні. 1988 представляв Ком-т захисту УГКЦ на круглому столі в Ком-ті захисту миру, за що знову звільн. з роботи; організовував зустрічі провід. правозахисників із Президентом США Р. Рейґаном і делегації УГКЦ з делегацією Ватикану; як адвокат захищав у прокуратурі Львів. обл. В. Чорновола та М. Гориня, яких влада планувала вислати з СРСР; використовуючи рад. і міжнар. правові документи, склав юридично обґрунтов. прокламацію про право народу на мітинги, опрацював розділ «Декларації принципів УГС» про права людини. У листопаді 1989 в Римі попро­сив очільника УГКЦ кардинала М.-І. Любачівського надати йому право представляти інтере­си цієї Церкви в СРСР. Живе в Москві, бере участь у правозахис. і реліг. рухах.

В. В. Овсієнко

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
В. В. Овсієнко . Муратов Микола Федорович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=70049 (дата звернення: 16.09.2021)