Мурафа — Енциклопедія Сучасної України

Мурафа

МУРА́ФА – річка у Барському, Жмеринському, Шаргородському, Могилів-Подільському і Ямпільському районах Вінницької області, ліва притока Дністра. Бере початок із джерел на Подільській височині в околицях с. Затока Барського р-ну. Гирло знаходиться на Пд. Зх. м. Ямпіль. Довж. 163 км, пл. водозбір. бас. 2410 км2. Долина у верхів'ях течії коритоподібна з покатими схилами (глиб. 20–35 м, шир. 2–3,5 км); нижче – V-подібна з крутими розчленованими балками та ярами, подекуди з урвищами (глиб. до 80–120 м, шир. 1–1,5 км). Заплава у верхів'ях двобічна (шир. 50–120 м), у серед. частині фрагментарна (шир. 200–600 м), а в пониззі на окремих ділянках майже відсутня. Річище слабо розвинуте, замулене, нижче – кам'янисте, з порогами. Шир. річки 15–20 м (найбільша – до 52 м), глиб. на перекатах до 0,5 м, на плесах – 1,5–2,5 м. Похил річки 1,6 м/км. Осн. притоки: Лозова, Мурашка (пра­ві). Живлення змішане, переважає снігове і дощове. Характерні великі паводки. Льодовий режим нестійкий від серед. грудня до поч. березня. Використовують для побут. потреб, зрошення, розведення риби та водоплав. птиці, а також для одержання гідроенергії (споруджено ГЕС).

Літ.: Денисик Г. І., Любченко В. Є. Простори Вінниччини. 1999; Середнє Придністров'я. 2007 (обидві – Вінниця).

Г. І. Денисик

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
Г. І. Денисик . Мурафа // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=70056 (дата звернення: 22.10.2021)