Мурашин Геннадій Олександрович

МУРА́ШИН Ген­надій Олександрович (29. 06. 1932, Ленін­град, нині C.-Петербург) — право­знавець. Батько О. Мурашина. Кандидат юридичних наук (1973), член-кореспондент НАПрНУ (1993). Закін. Львівський університет (1955). Від­тоді пере­бував на парт. роботі; 1962–67 — прокурор Ленін. р-ну Києва; від 1968 — у Ін­ституті держави і права НАНУ (Київ): від 1976 — за­ступник директора з наукової роботи, водночас 1982–91 — завідувач від­ділу кон­ституц. права і рад. будівництва, від 2001 — провід­ний науковий спів­робітник Досліджує про­блеми теорії держави та права, кон­ституц. права, організації й діяльності право­охорон. органів, суду та прокуратури. Брав участь у під­готовці Декларації про держ. суверенітет України, проектів Кон­ституції України, законів «Про Кон­ституційний Суд України», «Про судоустрій», «Про прокуратуру», «Про проф­спілки», «Про столицю України — місто-герой Київ» та інших.

Завантажити статтю