Мурашин Олександр Геннадійович — Енциклопедія Сучасної України

Мурашин Олександр Геннадійович

МУРА́ШИН Олександр Геннадійович (28. 02. 1961, Київ – 17. 12. 2016, м. Шармеш-Шейх, Єгипет, похов. у Києві) – правознавець. Син Г. Мурашина. Д-р юрид. н. (2001), проф. (2003), чл.-кор. НАПрНУ (2010). Закін. Київ. ун-т (1982). Від 1985 працював у Нац. академії внутр. справ: 2001–07 – проф. каф. теорії держави і права; від 2008 – зав. каф. теорії права та міжнар. інформації Відкритого міжнар. ун-ту розвитку людини «Україна» (обидва – Київ). Наук. дослідження: проблеми представниц. та безпосеред. демократії, напрями реформування правової системи України, правове моделювання.

Пр.: Непосредственная демократия в системе социалистического само­управления народа. 1989; Акти прямо­го народовладдя у правовій системі. 1999; Методологічна роль локальних і загальних правових традицій у формуванні правового стилю як критерію типології правових систем // Контамінація раціонального та ірраціонального в методології правознавства. 2013 (спів­авт.); Загальна теорія держави і права: Підруч. 2014 (спів­авт.); усі – Київ.

М. С. Кельман

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
М. С. Кельман . Мурашин Олександр Геннадійович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=70062 (дата звернення: 26.10.2021)