Мурашов Юрій Ігорович

МУРАШО́В Юрій Ігорович (13. 05. 1945, смт Апостолове, нині місто Дні­проп. обл. — 01. 09. 2005, Київ) — учасник правозахисного руху, пере­кладач. Закін. факультет іноз. мов (1968) та істор. факультет (1974) Київ. університету, курси араб. мови (1975). Будучи студентом, само­стійно ви­вчав мову суахілі, бо вважав, що досвід визволе­н­ня афр. та араб. країн може знадобитися Україні у визволен­ні з колоніал. стану в складі СРСР. Перші літ. спроби М. — пере­клади афр. поетів США. Працював екс­курсоводом-пере­кладачем, завідувач від­ділу нумізматики Держ. істор. музею України (Київ, 1968–77). Коли 1969 роз­почато кампанію проти нумізматів, що завершилася судовим пере­слідува­н­ням колекціонерів за начебто валютні операції, М. як екс­перт дав правдиві фах. свідче­н­ня, що суперечили намірам слідства. У 1970-х рр. брав активну участь у правозахис. русі, роз­по­всюджував самвидав. 1977–83 та від 1986 — учитель англ. мови та історії в школах Києва; 1983–85 — ст. лаборант Поділ. археол. екс­педиції Ін­ституту археології НАН України (Київ), брав участь в археол. роз­копках київ. Подолу. За часів «пере­будови» М. брав участь у діяль­ності Укр. культурол. клубу, Укр. Гельсин. спілки. Після транс­фор­мації в УРП уві­йшов до складу Ради партії. 1992 разом із С. Хмарою створили Укр. консерват. респ. партію, 1994–2001 — чл. її Центр. проводу, голова Київ. кра­йової організації. Організатор і учасник числен. акцій, що пере­дували від­новлен­ню Україною незалежності, пере­похова­н­ня В. Стуса, Ю. Литвина і О. Тихого, Ланцюга єд­на­н­ня 22 січня 1990. Один із засн. (1990), згодом голова Укр. комітету «Гельсинкі–90». Автор низки публікацій з питань прав людини, пере­кладів з англ., франц., польс., араб., турец. мов. Трагічно загинув.

Завантажити статтю