Мурзинське родовище вторинних каолінів — Енциклопедія Сучасної України

Мурзинське родовище вторинних каолінів

МУРЗИ́НСЬКЕ РОДО́ВИЩЕ ВТОРИ́ННИХ КАОЛІ́НІВ Знаходиться на правому березі р. Гнилий Тікич (притока Тікича, бас. Південного Бугу), побл. сіл Мурзинці та Неморож Звенигород. р-ну Черкас. обл.; належить до каолінонос. провінції УЩ. Складається з Пн. та Пд. ділянок, що розділені балкою. Заг. пл. родовища 268 га. Відкрите 1956 у результаті геол.-розв. робіт, виконаних «Укргеолтрестом» Мінчормету СРСР. Розвідане 1963–64 трестом «Київгеологія» Мінгео УРСР. Продуктивні поклади пластові лінзоподібні невитриманої форми, що залягають у нижньокрейд. континент. відкладах. Їхня потуж. на Пн. ділянці 0,1–20,3 м (у середньому – 4,2 м), на Пд. – 0,1–23,7 м (у середньому – 5,6 м). Розкривні породи представлені пісками та вуглистими глинами потуж. від 3 до 72,7 м (у середньому на Пн. ділянці 20 м, на Пд. – 39 м). М. р. в. к. розробляють від 1982 кар'єр. способом з тимчас. зовн. і постій. внутр. відвалоутво­ренням. Проект. видобуток каоліну 250 тис. т на рік. Продуктивні поклади цього родовища утворилися в результаті розмиву та перевідкладення за континент. умов у водному середовищі каолініт. речовини – продуктів каолініт. кори вивітрювання докембрій. кристаліч. порід. Каоліни різних відтінків сірого до різних відтінків буро-червоного кольору пластичні. Об'ємна маса каоліну 1,9 т/м3. Вогнетривкість 1690–1770 °С. У мінерал. складі каоліну, крім каолініту різного ступеня впорядкованості, присутні домішки кварцу, різних гідрослюд, гематиту, вуглисті частинки та ін. Хім. склад: Al2O3 – 18,4–58,6 %, SiO2 – 40,7–75,17 %, Fe2O3 – від 0,43 до 9,6 %. Через домішки та забарвлення каоліни цього родовища при поперед. оцінках відносили до вогнетрив. глин. Запаси родовища, затверджені 1965, складали за категоріями В+С1 29 000 тис. т. Заг. запа­си, перезатверджені 2016, становили за категоріями В+С1 12 397 тис. т: Пд. ділянки – 8848,2 тис. т, Пн. – 3548,87 тис. т. Сировину родовища використовують для вироб-ва вогнетривів, зокрема алюмосилікатних для металургії, енергетики, машинобудування та буд-ва; її переробляють на Ватутінському комбінаті вогнетривів.

Літ.: Каолины Украины: Справоч. К., 1982; Муштаєв О. В. Повторна геолого-еко­­номічна оцінка залишкових запасів Мурзинського родовища вторинних као­лінів у Звенигородському районі Черкаської області (станом на 01. 03. 16). Чк., 2017.

С. Б. Шехунова

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
С. Б. Шехунова . Мурзинське родовище вторинних каолінів // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=70085 (дата звернення: 24.10.2021)