Розмір шрифту

A

Мурзинське родовище вторинних каолінів

МУРЗИ́НСЬКЕ РОДО́ВИЩЕ ВТОРИ́Н­НИХ КАОЛІ́НІВ Знаходиться на правому березі р. Гнилий Тікич (притока Тікича, бас. Пів­ден­ного Бугу), побл. сіл Мурзинці та Неморож Звенигород. р-ну Черкас. обл.; належить до каолінонос. провінції УЩ. Складається з Пн. та Пд. ділянок, що роз­ділені балкою. Заг. пл. родовища 268 га. Від­крите 1956 у результаті геол.-розв. робіт, виконаних «Укргеолтрестом» Мінчормету СРСР. Роз­ві­дане 1963–64 трестом «Київгеологія» Мінгео УРСР. Продуктивні поклади пластові лінзоподібні невитриманої форми, що залягають у нижньокрейд. континент. від­кладах. Їхня потуж. на Пн. ділянці 0,1–20,3 м (у середньому — 4,2 м), на Пд. — 0,1–23,7 м (у середньому — 5,6 м). Роз­кривні породи пред­ставлені пісками та вуглистими глинами потуж. від 3 до 72,7 м (у середньому на Пн. ділянці 20 м, на Пд. — 39 м). М. р. в. к. роз­робляють від 1982 карʼєр. способом з тимчас. зовн. і по­стій. внутр. від­валоутво­ре­н­ням. Проект. видобуток каоліну 250 тис. т на рік. Продуктивні поклади цього родовища утворилися в результаті роз­миву та пере­відкладе­н­ня за континент. умов у водному середовищі каолініт. речовини — продуктів каолініт. кори вивітрюва­н­ня докембрій. кри­сталіч. порід. Каоліни різних від­тінків сірого до різних від­тінків буро-червоного кольору пластичні. Обʼємна маса каоліну 1,9 т/м3. Вогнетривкість 1690–1770 °С. У мінерал. складі каоліну, крім каолініту різного ступеня впорядкованості, присутні домішки кварцу, різних гідрослюд, гематиту, вуглисті частинки та ін. Хім. склад: Al2O3 — 18,4–58,6 %, SiO2 — 40,7–75,17 %, Fe2O3 — від 0,43 до 9,6 %. Через домішки та забарвле­н­ня каоліни цього родовища при поперед. оцінках від­носили до вогнетрив. глин. Запаси родовища, затверджені 1965, складали за категоріями В+С1 29 000 тис. т. Заг. запа­си, пере­затверджені 2016, становили за категоріями В+С1 12 397 тис. т: Пд. ділянки — 8848,2 тис. т, Пн. — 3548,87 тис. т. Сировину родовища використовують для виробництва вогнетривів, зокрема алюмосилікатних для металургії, енергетики, машинобудува­н­ня та будівництва; її пере­робляють на Ватутінському комбінаті вогнетривів.

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2023
Том ЕСУ:
22
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Ландшафти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
70085
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
218
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 5
  • середня позиція у результатах пошуку: 16
  • переходи на сторінку: 2
  • частка переходів (для позиції 16):
Бібліографічний опис:

Мурзинське родовище вторинних каолінів / С. Б. Шехунова // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020, оновл. 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-70085.

Murzynske rodovyshche vtorynnykh kaoliniv / S. B. Shekhunova // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2020, upd. 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-70085.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору