Муромець (Круглик)

МУ́РОМЕЦЬ (КРУ́ГЛИК) — городище. Датоване 12–13 ст. Знаходиться у межах Києва на одній з острів. ділянок лів­обереж. частини заплави Дні­пра, що з одного боку прилягає до парку Муромець, з ін. — до русла сучас. р. Десенка (колишня Чорторий). Довгий час памʼятка не була ві­дома науці, хоча інформацію про неї зберігали мешканці с. Вигурівщина (нині у складі Києва), які називали цю місцевість Круглик. Уперше городище зафіксував 1982 М. Сагайдак, однак від­тоді воно залишається недо­статньо дослідженим обʼєктом. Це округла у плані тер. пл. бл. 2 га, обнесена лінією земляного валу. З пн.-сх. боку прослідкований захисний рів. Ширина оборон. лінії (вал — рів) складає бл. 5-ти м. В описах Лів­обереж­жя 16–17 ст. цей острів зга­даний як Муравець, 1613 польс. король Сиґізмунд ІІІ подарував його разом із с. Милославичі київ. ключнику С. Вигурі. Як частина міських тер. зафіксов. на планах Києва 19 — поч. 20 ст., зокрема на плані Києва 1902 тут по­значено міський о-в Муромець. Локалізація памʼятки у пн. зоні лів­обереж. частини долини Дні­пра при зі­ставлен­ні з даними матеріалів істор. топо­графії міста дає під­стави для її ототожне­н­ня (хоча із певною гіпотетичністю) з конкрет. істор. пунктами вказаної зони міста. Серед най­імовірніших претендентів на таку роль — зга­даний в Іпатіїв. літописі «другий дворъ за Днѣ­промъ …его же звашеть самъ Раемъ». У літопис. стат­ті йдеться про події після смерті великого князя київського Юрія Долгорукого (датована 15 травня 1158). Іще один сюжет із життя київ. княжої династії може бути повʼязаний із цим осередком — згідно з писем. джерелами, восени 1240, коли осн. сили хана Батия вже стояли побл. стін Києва, князь Михайло Всеволодович утік спочатку до Угорщини, звідти — до Польщі; а після поверне­н­ня мешкав на о-ві побл. Києва. Археол. роз­копки городища не проводили. Матеріали обстежень зберігаються в Ін­ституті археології НАНУ (Київ).

Завантажити статтю