Муссінак Леон — Енциклопедія Сучасної України

Муссінак Леон

МУССІНА́К Леон (Moussinac Léon; 19. 01. 1890, с. Міжен, департамент Йонна, Франція – 10. 03. 1964, Париж) – французький письменник, кіно- і театрознавець. Навч. на ф-ті права у ліцеї Карла Великого в Парижі, тоді ж почав писати віршов. п’єси та романт. драми, займався журналістикою. 1914–18 – на військ. службі, брав участь у 1-й світ. війні. 1919 М. написав першу кінокрит. статтю для ж. «Сinéma» («Кіно»), а вже наступ. року став провід. кінокритиком ж. «Mercure de France» («Меркюр де Франс»). 1921–32 – зав. відділу кіно в г. «L’Humanité» («Людство»). Учасник Руху Опору. 1940 був ув’язнений, перебував у петенів. концтаборі Нюрс, де створив автобіогр. кн. «Le Ra­deau de la Méduse. Journal d’un prisonnier politique. 1940–1941» («Пліт “Медузи”. Щоденник політичного в’язня. 1940–1941», опубл. 1945 у Парижі). Автор поет. зб. «Poèmes impurs: 1934–1944» («Нечисті вірші: 1934–1944», 1945), соц. романів з життя інтелігенції («La Tête la première» / «Стрімголов», 1931), робітників («Mani­­fes­tation interdite» / «Заборонена демонстрація», 1935) і селян («Les Champs-de-Moë» / «Шан-де-Мое», 1945), а також сатир. антибурж. трагіфарсу «Le Père Juillet» («Батько Липень», 1927, у спів­авт. з П. Вайяном-Кутюр’є). Видав низку книжок з історії й теорії кіно- і театр. мист-ва: «Naissance du cinéma» («Народження кіно», 1925), «Le cinéma soviétique» («Радянське кіно», 1928), «Panoramique du cinéma» («Панорама кіно», 1929), «S. M. Ei­senstein» («С. М. Ейзенштейн», 1963) тощо. Усі зазнач. твори опубл. у Парижі, деякі з них укр. мовою переклав М. Терещенко. Восени 1927 М. відвідав Київ. Він високо оцінив кінострічку «Звенигора», роботу над якою щойно завершив О. Довженко, відзначивши: «Фільм скомпоновано стисло, його гарно збудовано й подано – прекрасний продукт. В особі Довженка ви маєте молодого талановитого режисера, що позбавлений забобонів, зв’язаних із театральними виставами, вміє кінематографічно думати й будувати свій твір». Повернувшись до Парижа, М. показав фільм культур. та громад. діячам. У ст. «Dovjenko ou l’amour exaspéré de la terre d’Ukrai­ne» («Довженко або роздратована любов до української землі», опубл. у часописі «Les Lettres Françaises», 1956, 6–12 Decem­ber), «До найвищого в житті» (1956; вміщена у вид. «Довженко і світ», К., 1984), напис. з приводу смерті О. Довженка, назвав його найвидатнішим майстром укр. кіно. 1967 на честь М. Синдикатом франц. кінокритиків засн. приз за найкращий іноз. фільм (серед лауреатів – рад. кінорежисер А. Тарковський, 1972).

Тв.: укр. перекл. – Стрімголов. Х., 1935; Біржа // Сузір’я франц. поезії. Т. 2. К., 1971.

Літ.: Майбутнє світової кінематографії в СРСР (Розмова с Леоном Мусінаком) // Пролетар. правда [Київ]. 1927, 13 листоп.; Драгоманів С. Леон Мусінак у Києві // Кіно. 1927. № 19/20; Наркирьер Ф. На плоту «Медузы». О Леоне и Жанне Муссинак // Наркирьер Ф. От Роллана до Моруа. Москва, 1990.

В. І. Ткаченко

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
В. І. Ткаченко . Муссінак Леон // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=70157 (дата звернення: 24.09.2021)