Мустьєрська культура
МУСТЬЄ́РСЬКА КУЛЬТУ́РА. У широкому розумінні М. к. — культура, характерна для епохи мустьє. Її носіями є неандертальці, ареал поширення охоплює Європейський континент, Близький Схід і захід Середньої Азії. Хронологічні межі — 130–40 тис. р. тому. За даними памʼяток на території України, М. к. цілком узгоджується з етнографічною моделлю общини мисливців-збирачів. Чисельність групи становила 10–25 особин, площа освоєного ареалу не перевищувала 300 км2. Відсутні звʼязки між віддаленими територіями. Загальна чисельність населення — 875–2500 індивідів. У палеолітичних памʼятках України виявлено поховання (Киїк-Коба, Заскельна VI), обʼєкти «мобільного мистецтва» (Пролом II та інші), т. зв. скарби камʼяних виробів (Заскельна VI). На пізньому етапі середнього палеоліту неандертальці покращували природні сховища та зводили штучні конструкції (Молодове І, V); використовували вогонь і володіли технологією його поновлення, виготовляли одяг, сумки й інші вироби зі шкіри і хутра, а також зброю, знаряддя праці та предмети побуту з дерева. Основою господарства було полювання, ймовірно, доповнене збиральництвом. Сезонні поселення і тимчасові табори (стійбища) засвідчують бродяжницько-осілий тип заселення. Деякі угруповання середньопалеолітичних стоянок із високою ймовірністю є наслідком життєдіяльності споріднених громад неандертальців у діахронному зрізі (т. зв. локальні культури мустьєрського часу). До них належать памʼятки, подібні в техніко-типологічному сенсі, розташовані у межах невеликих географічних ареалів й зосереджені у вузькому (5–7 тис. р.) хронологічному діапазоні. Явище рідкісне, що, можливо, зумовлене відсутністю даних. Як приклади — аккайська культура (т. зв. мікок II–III шарів Заскельної V та Заскельної VI) та киїк-кобинська культура (т. зв. пара-мікок IV шару Киїк-Коби, обох шарів Пролому І, шар В1 Буран-Кая ІІІ) Криму, молодовська культура (т. зв. леваллуа-мустьє І–ІV шарів Молодови І і 12–11 шарів Молодови V) та, можливо, стінківська культура (т. зв. зубчасте мустьє) на Дністрі.
