Муфтій-Заде Ісмаїл — Енциклопедія Сучасної України

Муфтій-Заде Ісмаїл

МУ́ФТІЙ-ЗАДЕ́ Ісмаїл (03. 05. 1841, м. Євпаторія, нині АР Крим – 13. 04. 1917, Сімферополь) – кримськотатарський громадський діяч. Закін. г-зію в С.-Петербурзі. Від 1857 перебував на військ. службі, зокрема у лейб-гвардії кримськотатар. напівескадроні та штабі Одес. військ. округу. Від 1893 – полковник у відставці. Товаришував з І. Гаспринським, брав активну участь у розвитку кримськотатар. освіти й культури, а також земського руху в Криму. Чл. Євпаторій. повіт. земства, Таврій. вченої архів. комісії, Бердян. повіт. і Таврій. губерн. дворян. зібрань. 1879–1908 – гласний Сімфероп. міської думи. 1907 обраний депутатом 3-ї Держ. думи Рос. імперії. Почес. попечитель Сімфероп. татар. учител. школи (1893–1903), на утримання якої надавав власні кошти. Засн. (1897) і голова Крим. мусульман. благодійниц. т-ва, що допомагало незамож. крим. татарам, співзасн. Всерос. союзу мусульман (1905). Написав «Очеркъ военной службы крымскихъ татаръ съ 1783 по 1899 годъ» // «Извѣстія Таврической ученой архивной коммиссіи», 1899, № 30, який згодом доповнив і декілька разів перевидавав, зокрема і рідною мовою.

Літ.: Аирчинская Р. Муфтий-заде и меценаты // Голос Крыма. 1997, 10 янв.; Ганкевич В. Ю. Служба Ісмаїла Муфтій-заде в органах міського самоврядування Сімферополя // Укр. орієнталістика: Зб. наук. пр. К., 2009–10. Вип. 4–5.

В. Ю. Ганкевич


Покликання на статтю