Мюнхенська конференція з безпеки — Енциклопедія Сучасної України

Мюнхенська конференція з безпеки

МЮ́НХЕНСЬКА КОНФЕРЕ́НЦІЯ З БЕЗПЕ́КИ Першу конф. у м. Мюнхен (Німеччина) під назвою «Зустрічі з військової справи» у рамках нім. військ.-наук. т-ва «Веркунде» проведено 1963 з ініціативи Е. фон Кляйста – відомого нім. військ. історика та публіциста, учасника опору нацист. режиму в Німеччині (керував орг-цією форуму до 1998). Відтоді на них обговорювали переважно питання трансатлант. відносин між Зх. Європою та США, представники яких і були щоріч. учасниками. Після закін. «холодної» вій­ни до засідань долучилися європ. країни, що не входили до НАТО, зокрема й делегації від пострад. держав. Нині у роботі конф. беруть участь представники більшості провід. країн світу. Від 1992 форум проходив під назвою «Конференція з проблем політики безпеки», від 2008 – під сучас. назвою. Від 1999 матеріали конф. знаходяться у відкритому доступі (раніше були з обмеженим), від 2001 їх публікують на офіц. сайті. Щорічно до поч. конф. видають доповідь із питань безпеки, в якій висвітлюють найактуальніші проблеми міжнародної безпеки та пропонують шляхи їхнього вирішення. М. к. з б. є майданчиком для експерт. обговорень: рішення під час її проведення не приймають, документи не підписують, підсумк. комюніке не публікують. Це неформал. захід, під час якого обговорюють нові ідеї, формують альянси, готують пропозиції щодо вирішення найскладніших проблем міжнар. безпеки. За рівнем представництва та вагомістю питань, винесених на обговорення, конф. порівнюють із Давоським міжнародним економічним форумом. Тут збирається багато представників урядів та експертів із різних країн, зокрема й тих, що мають серйозні суперечності між собою. При цьому важливою є не лише офіц. програма форуму, а й конфіденц. зустрічі міжнар. делегацій, які перетворюють її на платформу оператив. політики. Зазвичай, М. к. з б. проводять у 1-й пол. лютого. Осн. частина форуму відбувається у вигляді серії заяв провід. світ. політиків і панел. дискусій, теми яких відображають поточ. стан справ у сфері міжнар. безпеки. Консультатив. орган – рада спостерігачів, яку комплектують з ініціативи глави М. к. з б. Нині до складу ради входять колиш. держ. секр. США Дж. Керрі, колиш. президент Естонії Т.-Г. Ільвес, амер. фінансист і філантроп Дж. Сорос та ін. (загалом 25 осіб). Конф. і всі заходи в її рамках підтримує низка спонсорів, зокрема уряд Німеччини, який щорічно виділяє 500 тис. євро, а також Бундесвер (ЗС Німеччини) та муніципалітет Мюнхена. При цьому кожен спонсор. внесок не повинен перевищувати більш ніж 8 % від заг. бюджету М. к. з б. У першій конф. 1963 взяли участь бл. 60 осіб, серед яких – майбут. федерал. канцлер ФРН Г. Шмідт і майбут. держ. секр. США Г.-А. Кіссінджер, у подальшому кількість учасників форуму суттєво зросла. Так, у роботі 55-ї конф. (15–17 лютого 2019) взяли участь понад 30 глав держав і урядів, бл. 80 міністрів закордон. справ та оборони, ген. секр. НАТО, ОБСЄ, Інтерполу, Високий представник ЄС із закордон. справ і політики безпеки, виконав. дир. МВФ, президент Світ. банку, кер. та вищі чиновники орг-цій у системі ООН, а також бл. 600 експертів із питань міжнар. безпеки. Питання, пов'язані з Україною, неодноразово були темою для обговорення. 2009, після завершення черг. укр.-рос. «газової вій­ни», на конф. виступила Прем'єр-міністр України Ю. Тимошенко, яка окреслила проблематику енергет. безпеки. З поч. рос. агресії проти України 2014 М. к. з б. стала важливим майданчиком для інформування світ. спільноти про характер і масштаби рос. вторгнення, формування коаліції держав на підтримку України та посилення антирос. санкцій. Президент України П. Порошенко 5 разів брав участь у роботі М. к. з б. 2015 він демонстрував учасникам заходу паспорти рос. найманців, які воювали проти України, та залишки підірваного рос. бойовиками пасажир. автобуса. У своїх виступах Президент України та ін. укр. представники регулярно наголошують на необхідності збереження транс­атлант. єдності та об'єднання світ. спільноти для протидії рос. «гібрид. агресії». Традиційно у рамках конф. проводять укр. ланч, під час якого обговорюють питання рос.-укр. відносин, шляхи досягнення єдності Заходу в підтримці України, наголошують на необхідності прискорення внутр. реформ в Україні. Більшість європ. і амер. лідерів постійно висловлюють слова підтримки та солідарності з Україною, однак ця підтримка та солідарність має, здебільшого, усний характер. Після Е. фон Кляйста від 1999 кер-во конф. здійснював колиш. гол. радник канцлера ФРН Г. Коля нім. політик Г. Тельчик, від 2008 – колиш. політ. дир. МЗС ФРН та посол ФРН у США і Великій Британії В.-Ф. Ішинґер.

О. Ф. Деменко

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю