Мурал — Енциклопедія Сучасної України

Мурал

МУРА́Л (від іспан. muro – стіна) – художній розпис зовнішніх стін будинків. М. як вид сучас. мистецтва споріднений із поперед. про­явом молодіж. субкультури – графіті, розвивається від кін. 20 ст., історично є продовженням монументального живопису (його виконували в екстер’єрі або інтер’єрі й підпорядковували архіт. формам). За технікою виконання М. змінив традиц. енкаустику, мозаїку, стінопис, фреску, альсеко, клейові й олійні фарби на акрил, синтет. фарби, цифр. друк тощо. Сучас. вулич. стінопис у містах України подекуди виконує декор. роль, прикрашаючи р-ни з одноманіт. арх-рою, надаючи їм індивід. рис. Збільшення кількості М. пов’язане зі зміною парадигм у світ. малярстві, з концепцією інтерактивності з глядачем. Художники street art (вулич. мист-ва) виносять твори у публіч. простір, долаючи галерейну замкненість. У великих містах (Берлін, Нью-Йорк, Мехіко, Токіо, Лондон, Прага, Лісабон та ін.) розмаїття М. – із вигадливими композиціями в різних стилях і техніках виконання. За декілька десятиліть до того у містах панували зображення графіті. Переважно це були стилізов. написи спреєвими балончиками, в які художники вкладали потаєм. зміст свого самоствердження, обираючи псевдоніми. Пройшовши етап конфліктів із поліцією та власниками будинків, деякі талановиті художники отримали визнання (як Бенксі, від якого європейці чекали нових креатив. трафаретів на актуал. теми). Завдяки таким гра­фітістам 1980-х рр., як Ж.-М. Баскія та К. Харінґ, street art став одним із найвідоміших напрямів у сучас. мист-ві. Згодом художники все більше зміщували акцент зі слів на зображення, на які зріс попит, з’явилися замовлення від забудовників. У муралістів здебільшого збереглася традиція символіч. псевд., під якими може працювати декілька митців. Масштабні зображення остан. часів мають деякі спіл. риси з творами мексикан. муралізму (мист. течія виникла в Мексиці на хвилі рев. подій 1910–17; її фундатори Д. Рівера, Х. Ороско і Д. Сікейрос протягом десятиліть створювали монум. настінні твори рев. тематики, застосовуючи нові експерим. художні засоби й збагативши світ. мист-во). У своїй найкращій тенденції М. сприяє швидкій взаємодії з широким загалом, аби донес­ти найактуальніші й злободенні прояви сучас. буття (медитат. споглядання вічності, гостра сатира, помилки політиків). Найбільший епіч. М. у світі – «Велика Стіна Лос-Анджелеса», присвяч. історії Каліфорнії (започатковано 1976 на бетоні вздовж річки, розпис бл. 1000 м; авторка Дж. Бака залучає до виконав. робіт значну кількість містян). В Україні після періоду спреєвих написів графіті (кін. 1990-х рр. – поч. 2000-х рр.) настав час знач­них за розміром настін. кар­тин-М. Чимало відомих митців виконали розписи в містах України. Так, розпис у Києві на стіні Печер. райуправління поліції «Повстати з пилу», виконаний амер. художницею під псевд. BKfoxx, потрапив 2017 до Топ-7 за версією міжнар. видання Street- Art.Today (Амстердам). Художник М. Руда з Коста-Рики створив М., присвяч. поезії Лесі Українки. Укр. майстрів запрошують виконати М. у США, Мексиці, Бразилії, Марокко, Португалії, Франції, Німеччині, Іспанії, Данії, Польщі, Індії, Австралії та ін. Сайт ISSA (I Support Street Art) регулярно здійснює огляди мист-ва М. у світі, до кращих потрапляли роботи з України. Від 2010 відбуваються фестивалі вулич. мист-ва в Києві, Харкові, Львові, Одесі, Сумах, Кам’янець-Подільському (Хмельн. обл.) та ін. містах, на яких М. створюють художники з України та ін. країн. Після Революції Гідності 2014 спонтанно з’явилося чимало творів вулич. мист-ва. У тематиці М. відображено настрої нац. піднесення, розроблено візуал. коди та символіку влас. культури. Нар. герой воїн-козак, який бореться зі змієм, – укр. св. Георгій – надихнув чимало художників. М. із цим сюжетом створила група Interesni Kazki у складі В. Манжоса та О. Бордусова в Києві. Художник із Лісабона Vhils (А. Фарту) викарбував на стіні портрет одного з перших Героїв Небес. сотні – С. Нігояна. Згодом утворилися вели­кі об’єднання муралістів, напр., «DynamicUrbanCultureKy­iv», «Mu­ralSocialClub» (куратори О. Сос­нов, Ю. Островська), «ArtUnited­Us» (куратор Г. Лероса), які ініцію­вали в столиці міжнар. урбаніст. арт-фестивалі. У реалізації про­ектів допомагає ко­лишня сумчанка М. Піфаретті. У Сумах став відомим проект street art «Urban Lys» за підтримки посольства Швейцарії в Україні, у Кам’янець-Подільську – фестиваль «Respublica». Несанкціонов. творчість не зав­жди має належ. рівень виконан­ня або не задовольняє містян, вони інколи збирають підписи «проти» або ж просто знищують М., як це сталося в Харкові та Одесі з роботами Г. Зіньковського. Інколи питання щодо доцільності М. вирішували в суді. Так відновив свою роботу автор (псевд. Sociopath) стертих графіті на вул. М. Грушевського в Києві. Їхня цінність насамперед не в естет., а в істор. плані, адже ці графіті із зображеннями Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка та патріот. закликами надихали учасників Революції Гідності. М. із портретами цих істор. осіб з’явилися в багатьох містах України. Деякі художники (напр., О. Никитюк із Вінниці) виступають не тільки за свободу самовираження, а й сприйняття. Вони ініціюють опитування мешканців перед тим, як запропонувати їм М. Далі художник подає ескіз до міської влади, яка видає дозвіл на легал. розмальовування будинку. Зазвичай, містяни позитивно сприймають увіковічнення відомих істор. осіб та улюблених акторів і співаків. Одним із перших М. у Сумах присвятили його засн., полковнику Сум. козац. полку Г. Кондратьєву. У Новограді-Волинському Житомир. обл., де народилася Леся Українка, з’явився М., присвяч. поетесі. У Києві створили М. із портретами М. Грушевського, П. Скоропадського, Папи Римського Іоанна-Павла ІІ, у Львові – І. Пулюя, у Харкові – Ю. Гагаріна, Л. Бикова, К. Шульженко, Кузьми Скрябіна та ін. Чимало М. створ. в абстракт. або сюрреаліст. стилях, без конкрет. зміст. сюжету, що розраховане на багаторазове споглядання й неод­нозначну інтерпретацію. Це одна з рис, що суттєво відрізняє сучасні М. від стінописів рад. часів. М. попри значні розміри не завжди можна зарахувати до монум. мист-ва з його характер. узагальненими формами, велич. й піднесеними за настроєм. Натомість частіше бачимо ніби випадкову мить, зафіксовану фотографією, або збільшену ліричну листівку, тому нерідко М. називають масштаб. малюнками. Таким чином, міський простір ніби зменшується, оскільки набуває рис квартирності, у перспектив. скороченні вулиці розмір зображення втрачає значення. Поява М. впливає на настрій та самосвідомість містян; завдяки цікавим сюжетам з’явилися нові турист. маршрути містом для їх огляду. М. піднімають соц. активність і впливають на громадян. позицію населення.

Літ.: Мусієнко Н. Мистецтво Майдану. К., 2015; Лерос Гео. Kyiv Street Art. Vol. 1–2. Л., 2017–18; Шевченко Е. Сумские муралы и муралисты // Панорама. 2017, 22 нояб.; I. Golovakha. An interview with Ukrainian muralist Vladimir Manzhos. The Ukrainian: Life and Culture. Arlington, 2018. Vol. 1, № 2; Ніколаєва Н. Street art у Києві // ОМ. 2018. № 3; Богатова Ю. Мистецтво, яке змушує нас міркувати // Там само.

О. Є. Голуб

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
О. Є. Голуб . Мурал // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=70272 (дата звернення: 28.09.2021)