Музеї українського мистецтва в Австралії — Енциклопедія Сучасної України
Головна / Культура / М

Музеї українського мистецтва в Австралії

МУЗЕ́Ї УКРАЇ́НСЬКОГО МИСТЕ́ЦТВА В АВСТРА́ЛІЇ Відкриті 1979 при кафедрал. соборі Петра і Павла УГКЦ у Мельбурні та при управі Союзу українок Пд. Австралії в аделаїд. передмісті Гайндмарш. Музей українського мистецтва в Мель­бурні (офіц. назва – Ukrai­nian Arts and Crafts Museum) знаходиться на одній тер. з кафедрою УГКЦ, офісами парафії та єпархії, парафіял. залом, резиденціями владики та священиків, монастирем сестер василіянок, укр. брат. школою та дитсадком. Знач. внесок у його розвиток зробили священик, іконописець З. Хоркавий (тривалий час був постій. зберігачем і секр. дирекції), С. Завалинська, О. Савчинська, єпископи Мельбурн. єпархії І. Прашко та П. Стасюк. Передісторія музею розпочалася у роки 2-ї світ. вій­ни, коли на тер. Німеччини ще у дит. віці до З. Хоркавого від укр. полоненого потрапив перший експонат – весіл. рушник з Київщини, вишитий червоним і чорним кольорами. Наприкінці 1960-х рр. багато зразків укр. нар. одягу, вишивок, керам. і дерев'яних різьблених виробів, писанок, ікон та ін. речей, зібраних З. Хоркавим і подарованих парафіянами, було розміщено в одній з храм. кімнат. 1975 перенесено в нову будівлю. У тому ж році до дирекції також увійшли О. Венгринович, Л. Гаєвська-Денес, О. Коцюмбас, В. Михайлів, М. Михайлів; пізніше до неї належали Л. Волощук, Я. Волощук, М. Ганицький, С. Радивил та ін. 1979 колекція складала понад 2,5 тис., 2019 – понад 10 тис. експонатів. Від 2000-х рр. – ім. владики І. Прашка. Нині музейна збірка відображає історію, культуру та сакрал. життя України та українців Австралії. Найдавніший експонат – лампадка часів трипіл. культури. Зберігаються давні укр. карти, ікони, богослужб. книги, шати, церк. знамена, різьблені дерев'яні хрести та ін. реліг. вироби; твори визнач. майстрів різьблення на дереві та кераміка з Гуцульщини та центр. частини України; укр. нац. костюми, предмети вишивки українок; унікал. писанки з усіх регіонів України, сучасні писанки, розписані австралій. українцями за новою технікою, та писанки, виконані на страусових яйцях; укр. різдвяні, великодні та ін. вітал. листівки різних часів; картини художників з Австралії та України; укр. марки та пам'я­тні монети; істор. фотографії та документи тощо. Протягом 50-ти р. організовано понад 60 різноманіт. виставок, більшість з них – у Мельбурні, а також у австралій. містах Аделаїда, Джілонґ, Канберра, Перт і Сідней. Серед останніх – «Українські писанки та великодні картки» (2017), «Вишиті сорочки з різних регіонів України» (2018), «Писанки та церкви України» (2019). Дир. – М. Яроцька (від 2019). Музей українсь­кого мистецтва в Гайндмар­ші (Ukrainian Museum in South Australia) розташ. у будинку 19 ст. У його відкритті брав участь міністр етніч. справ (згодом прем'єр-міністр) Пд. Австралії Дж.-Ч. Баннон. Становленню музею сприяли голови Союзу українок Пд. Австралії Є. Островська, М. Білик, К. Качмарська, І. Буженко та ін. 1981 організовано дирекцію на чолі з Л. Ростек. Знач. мірою комплектування фондів відбувалося за рахунок пожертв австралій. українців. Нині численні артефакти всебічно відображають історію та традиції укр. нації. Зібрано матеріали з історії заселення українцями Пд. Австралії; колекції ікон, писанок, різьблення на дереві, кераміки, виробів зі шкіри, килимів, вишиванок (одягу та домаш. білизни), включаючи традиц. ритуал. тканину хрестиком, картин укр. художників, серію ілюстрацій до укр. легенд. Відтворено інтер'єр укр. хати з традиц. меблями та предметами побуту. Є зразки укр. мист-ва 18 ст. Представлено низку раритет. книг. Традиційним стало відзначення важливих нац., істор. і святк. пам'ят. дат, проведення мист. виставок, майстер-класів зі створення писанок і вишивання, культур. і кулінар. заходів. Щороку обидва музеї відві­дують тисячі людей з усіх куточків Австралії, а також туристи з України та ін. країн.

Літ.: Виставка з нагоди відкриття Музею українського мистецтва в Мельборні. Мельборн, 1979; Нитченко Д., Цюрак М. Музей українського мистецтва в Аделаїді // Новий обрій. 1985. Ч. 7.

А. І. Шушківський

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю