Музей вірменської архієпархії — Енциклопедія Сучасної України

Музей вірменської архієпархії

МУЗЕ́Й ВІРМЕ́НСЬКОЇ АРХІЄПА́РХІЇ – зібрання пам'яток вірменської історії та культури. Діяв 1932–39 у Львові. Ідея створити такий музей виникла у 2-й пол. 19 ст. У той час в архіві вірм. архієпископа та ін. львів. архівах і б-ках зберігалися середньовічні вірм. рукописи, грамоти, літург. книги, серед яких – унікал. «Євангеліє напристольне» зі Скеври (середньовіч. вірм. монастир), написане 1197. Львів. музеї також мали значні збірки вірм. мист-ва: золотарства, зброї, тканин. Доклад. план діяльності музею па­м'яток вірм. історії та культури розробив 1930 Б. Януш, який пропонував створити не звич. єпархіал. музей, а наук. інституцію, що вивчала б проблеми вірменістики, видавала словники, організувала каф. вірм. мови та літ-ри у Львів. ун-ті тощо. На 5-му з'їзді польс. музейників 1930 ухвалено відозву до вірм. архієпископа Ю. Теодоровича з проханням сприяти орг-ції такого музею. Вірм. митрополітал. курія та особисто архієпископ Ю. Теодорович підтримали ініціативу науковців, свій внесок в орг-цію музею зробили також Архієпархіал. т-во вірмен у Львові й Т-во любителів минувшини Львова. За підтримки вірм. курії вони організували виставку вірм. старожитностей, що діяла у червні–жовтні 1932. Експозиція нараховувала майже 230 експонатів, розміщених у 4-х кімнатах палацу Мірів на вул. Вірменська, № 13. Серед організаторів виставки – А. Чоловський, М. Ґембарович, Р. Менкіцький, Л. Харевич, Б. Вуйцик-Кепрулян, К.-Ю. Бадецький, Р.-Ґ. Котуля, Т. Маньковський. Головою Ком-ту виставки обрали Я. Антоневича-Болоза, почес. головою – архієпископа Ю. Тео­доровича. Активну участь в орг-ції виставки взяли вірм. священики Д. Каєтанович, Р. Аладжан, Г. Ґавронський, Ф. Комусевич. Останній відібрав і надіслав на виставку цінні пам'ятки вірм. історії й культури зі Стані­слава (нині Івано-Франківськ) і м. Тисмениця (нині Івано-Фр. обл.), решта експонатів походила зі Львова. Виставка складалася з 5-ти розділів: пам'ятки реліг. культу; ікони й істор. портрети; старовинні документи і рукописні книги; предмети, що висвітлювали внесок вірмен у польс. літ-ру та музику; істор. рисунки, гравюри, фото. Під кер-вом А. Чоловського видано путівник-каталог виставки, їй присвяч. спец. вип. вірм. ж. «Posłaniec Św. Grze­gorza». Після закриття виставки більшість її експонатів за ухвалою архієпископа Ю. Теодоровича передали до новоствор. вірм. музею, розміщеного в Архієпархіал. т-ві вірмен (вул. Вірменсь­ка, № 13). Перший дир. – В. Квапінський, після нього – о. Б. Аґопсович, який водночас був вікарієм при вірм. церкві й бібліотекарем митрополітал. курії. Художник Ф. Виґживальський зробив для музею копії портретів львів. архієпископів, що прикрашали палац вірм. архієпископів, йому також передали деякі ікони та частину скульптур із розібраних барокових вівтарів. Серед ін. експонатів – істор. портрети львів. і станіслав. вірмен, ювелірні вироби, грамоти, рукописні книги 16–17 ст., старовинні сх. тканини, ризи й ін. літург. шати. Музей припинив діяльність після встановлення у Львові рад. влади: у листопаді 1939 збірку опечатано, у травні 1940 розділено між ін. музеями (про поділ фондів доповідав М. Драґан). Більшість пам'яток передано до Львів. істор. музею, частину – до Львів. картин. галереї.

Ю. М. Смірнов


Покликання на статтю