Музей історії запорозького козацтва — Енциклопедія Сучасної України

Музей історії запорозького козацтва

МУЗЕ́Й ІСТО́РІЇ ЗАПОРО́ЗЬКОГО КОЗА́ЦТВА – наукова і культурно-освітня установа, що збирає, вивчає, зберігає та популяризує пам’ятки, пов’яза­ні з історією запорозького козац­тва. Відкритий 1983 на тер. сучас. «Хортиця» Національного заповідника (нині є його структур. підрозділом) як Музей історії міста Запоріжжя з ініціативи М. Киценка, П. Тронька та за підтримки громад. орг-цій. Експозиція музею висвітлювала історію краю від найдавніших часів до сучас. доби, при цьому історії запороз. козацтва був присвяч. лише один розділ. Нац. відродження кін. 1980-х – поч. 1990-х рр. і відновлення 1991 незалежності України зумовили перепрофілювання музею в М. і. з. к. Темат. розділи: «Виникнення та формування запорозького козацтва», «Визвольна вій­на українського народу 1648–1654 рр.», «Особливості господарчої діяльності на Запорожжі», «Церковний устрій запорозь­кого козацтва»; діорами: «Війсь­кова рада на Січі», «Битва київського князя Святослава», «Визволення міста Запоріжжя». До найцінніших зібрань музей. фондів належать колекція шкіряних виробів, знайдених на місці Берестец. битви 1651: ольстер (чохол для вогнепал. зброї), чоботи, футляри для ложок, торбинки для куль; комплекс предметів з Хортиц. Січі на о-ві Байда (16 ст.): шабля рідкісного типу, ручна пищаль із ґнотовим замком, колекція бойових сокир і кулелійок, кам’яні гарматні ядра та наконечники списів. У музеї представлені предмети культового призначення з козац. церков (похідна мироносиця і дарохранительниця), козац. озброєння і спорядження (порохівниці, шаблі, ятагани, гармати, рушниці, зокрема пищаль 16 ст.), колекції козац. люльок, кахлів і посуду з Кам’ян. і Нової Січей. Унікал. експонат – козац. судно 1-ї пол. 18 ст., підняте із дна Дніпра; серед ін. – колекція стародруків 17–18 ст., до якої належать, зокрема, рос. атлас (1745) з доклад. картою «Малая Татарія съ пограничною Кіевскою и Бѣлгородскою губерніями», де позначена Запороз. Січ, та «Чинопослѣдованія» (1757) з церкви Нової Січі; комплекс речей періоду існування Запороз. верфі 1736–39 (колекція якорів, гармат, суднові бомби, зброя, особисті речі козаків і рос. солдатів); предмети козац. побуту (ножі, каламарі, пояси тощо). Від 2016 музей перебуває на реекспозиції.

Ю. М. Волкова

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
Ю. М. Волкова . Музей історії запорозького козацтва // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=70344 (дата звернення: 28.09.2021)