Музей історії України — Енциклопедія Сучасної України

Музей історії України

МУЗЕ́Й ІСТО́РІЇ УКРАЇ́НИ – експозиційний відділ Львівсь­кого історичного музею. Створ. 2017 шляхом об'єднання відділів археології та давньої історії України, що ведуть свою історію від засн. 1940 відділів докласового сусп-ва (перший зав. – Я. Пастернак) і феодалізму (Р. Менкіцький, згодом – Г. Гербільський). Під час нім. окупації у лютому 1942 Я. Пастернак на базі відділу докласового сусп-ва організував Музей праісторії та ранньої історії, який сучасники називали археол. музеєм. Із відновленням рад. влади повернуто попередню структуру. Експозицію відділів неодноразово перебудовували, однак вона завжди приваблювала відвідувачів оригін. експонатами. У довоєн. період їхніми складовими стали археол. збірки музеїв НТШ, ім. князів Любомирських, Ставропігій. ін-ту, старожитностей Червен. землі, Природн. музею ім. Дзєдушицьких; у післявоєн. час фонди поповнювали за рахунок матеріалів із розкопок, проведених співроб. Львів. істор. музею, та дарунків приват. осіб. У різний час відділи очолювали К. Журовський, І. Свєшников, В. Савич, Б. Мельник. Нині експозиція музею складається з розділів: «Галичина та Волинь (від найдавніших часів до 9 ст. н. е.)», «Київська Русь та Галицько-Волинська держава (9 – 1-а пол. 14 ст.)», «Втрата державностi. Українські землі пiд владою Литви та Польщi (серед. 14 – 1-а пол. 17 ст.)», «Українські землі в часи існування козаччини (поч. 15 – кін. 18 ст.)», «Українські землі під владою Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій (кін. 18 – поч. 20 ст.)». У фонд. групах «Археологія», «Київська Русь», «Археологія Нової доби», що є найчислен. колекціями Львів. істор. музею, зберігається понад 106 тис. артефактів. Серед унікал. експонатів – флейта з рогу із с. Молодове (див. Молодове V), якій понад 20 тис. р., трипіл. глиняні культові жін. статуетки «Оранта» та «Мадонна з дитям» із с. Кошилівці (див. Кошилівське поселення), золоті та срібні прикраси княжого періоду, зокрема Демидів. скарб (знайдений 1896 у с. Демидів, нині Жидачів. р-ну Львів. обл.) і золотий колт із с. Крилос. Співроб. музею проводять експозиц., наук.-фонд., едукац. діяльність; організовують виставки, серед яких – «Дослідник княжої доби» (до 75-річчя від дня народж. Р. Багрія, 2002), «З науки, немов з джерела, все доброє походить» (до 420-річчя Ставропігій. братства, 2006), «Символ хреста в пам'ятках Львівського історичного музею» (до 1020-річчя хрещення України-Руси, 2009), «У пошуках слідів минувшини» (до 100-річчя від дня народж. І. Свєшникова, 2015–16), «Ярослав Пастернак – дослідник “галицької Трої”» (до 125-річчя від дня народж. Я. Пастернака, 2017), «Захочеш – і будеш!» (до 110-річчя від дня народж. Олега Ольжича, 2017–18).

Літ.: Свєшніков І. Спогади музейного працівника // ПУ. 2008. Ч. 2; Зарубій Е. Історія Відділу археології Львівського історичного музею // Наук. зап. Львів. істор. музею. 2009. Вип. 13; Станчак Я. Відділ давньої історії України Львівсь­кого історичного музею: створення та діяльність // Там само.

О. Я. Куценяк

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
О. Я. Куценяк . Музей історії України // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=70353 (дата звернення: 23.10.2021)