Музей природи Харківського національного університету ім. В. Каразіна, Державний — Енциклопедія Сучасної України

Музей природи Харківського національного університету ім. В. Каразіна, Державний

МУЗЕ́Й ПРИРО́ДИ ХА́РКІВСЬКОГО НАЦІОНА́ЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕ́ТУ ім. В. Каразіна, Державний – один із найстаріших музеїв Європи. Невдовзі після відкриття Харків. ун-ту 1805 попечитель Харків. навч. округу граф С. Потоцький придбав у м. Ганновер (Німеччина) в аптекаря Ґрунера колекцію іноз. предметів, зібраних проф. Андре; 1807 – зоол. колекцію італійця Четті, що складалася з багатьох представників тварин, коралів, раковин молюсків, комах, птахів, а також скам'я­нілостей і мінералів. До Харкова колекції прибули 2 квітня 1807, цю дату вважають днем заснування музею. Придбані колекції почали широко використовувати для проведення навч. занять; вони стали основою для створення природн. кабінету при фіз.-матем. ф-ті, що містив зоол., палеонтол. і мінерал. зібрання. Його очолювали відомі вчені (зазвичай проф.), зокрема 1826–36 – проф. І. Криницький, який зробив вагомий внесок у його подальший наук. розвиток. У цей період колекції музею збільшено майже у чотири рази (містили 7924 науково систематизов. од. зберігання); складено перші каталоги; створ. лаб. для визначення, препарування та монтажу зібраного матеріалу; організов. перші експедиції. Від кін. 19 ст. працює реставрац.-таксидермічна лабораторія. Нині музей, що має статус держ., розміщений у 3-поверх. будинку заг. пл. 4000 м2. У наук. фондах – понад 250 тис. експонатів: опудала і тушки, вологі та сухі препарати тварин, черепи, скелети, яйця птахів, раковини молюсків, зразки гір. порід і мінералів, викопні рештки та скелети, муляжі й гіпсові зліпки вимерлих тварин тощо. У 23-х залах розгорнуто наук. експозиції 4-х відділів: геол., безхребет. тварин, хребет. тварин, еволюції орган. світу та охорони природи. Експонати представлено не тільки як системат. колекції, а й у вигляді біогруп і діо­рам, оснащених аудіо­візуал. засобами, що вирізняються високою якістю худож. оформлення та добору експонатів. Мінерал. зібрання музею складається з понад 24-х тис. експонатів. Системат. колекція містить переважно зразки найтиповіших представників усіх класів мінералів, коштов. і вироб. каменів, корис. копалин із різних родовищ України та багатьох країн світу. Серед них – унікал. флорент. мармур, великий штуф малахіту, 100-кілограмовий кристал гір. кришталю, фрагменти 35-ти метеоритів заг. вагою 155 кг. Метеоритну колекцію започатковано метеоритом, що впав на тер. Смолен. губ. Росії у 1807 і був подарований музею графом С. Потоцьким. Від поч. 19 ст. в експозиц. залі «Мінералогія» зберігають та демонструють макет самород. золота та смарагд – подарунки рос. імператор. родини. Палеонтол. зібрання охоплюють понад 3 тис. викопних решток тварин і рослин. Експозиції містять наук. матеріал, що ілюструє істор. розвиток від зародження життя на Землі до наших днів, демонструє викопні рештки вимерлих представників орган. світу. Найбільш видатними є скелетні елементи плезіозавра, знайдені на тер. Харківщини (зберігаються у музеї від 1899), скелет мамонта і гіпсовий зліпок його малюка. У діорамах показано ландшафти минулого та типових їхніх мешканців. У відділі безхребет. тварин широко представлено унікал. колекції губок, коралів і молюсків, ракоподіб. тварин, павуків, жуків та метеликів, зокрема скляні губки, зібрані 1873 відомим вченим і мандрівником М. Миклухо-Маклаєм (див. Миклухо-Маклаї) побл. Філіппін. о-вів. Від 1873 також зберігається велике зібрання (19 217 видів жуків) харків. колекціонера Д. Донець-Захаржевського. Колекція молюсків містить раковини, зібрані майже в усіх кінцях світу. Серед них – унікал. експонати: отруйний молюск Conus gloriamaris (конус «Слава морів»), пурпурні молюски та найбільша у світі раковина Tridacna gigas (гігант. тридакна). Експозиція залу «Ентомологія» вирізняється великою кількістю експонатів та відображає роль цієї групи тварин у природі загалом та їхній вплив на госп. діяльність і життя людини. Колекції хребет. тварин охоплюють усі великі системат. групи світ. фауни. В її експозиціях та діорамах – колекції риб, амфібій, рептилій, птахів, ссавців. Найбільш виразними є діорами «Пташиний базар» та «Далекосхідні ластоногі», що дають уявлення про життя мор. колоніал. тварин у природ. умовах. Унікал. експонати: 20-метровий скелет кита, опудала рідкіс. і зникаючих видів (степовий журавель, чорний лелека, кінь Пржевальського та ін.) і видів, що вже зникли (мандрівний голуб, скелет стеллерової корови). У наук. орнітол. колекції зібрано понад 2000 видів птахів (пінгвіни, трубконосі, релікт. і рожева чайки, рідкісні види фазанів, совиний папуга та ін.), у колекції ссавців – бл. 300 видів тварин. Експозиції розділу еволюції орган. світу та охорони природи розкривають осн. закономірності істор. розвитку орган. світу від найдавніших до сучас. форм життя, а також роль зовн. середовища в еволюції тварин і рослин. Відділ має найбільшу в Україні колекцію приматів (210 од. зберігання, 60 видів мавп), що зберігається у музеї від поч. 19 ст. Серед них – рідкісні опудала ігрунки золотистої, ревуна рудого, руконіжки мадаґаскарської, лемура котячого, носача; бл. десятка з них занесено до Червоної книги Міжнар. союзу охорони природи. Їх експонують у залі «Походження людини», де розкрито осн. етапи її біол. та соц. еволюції. У залі «Охорона природи» висвітлено питання збереження довкілля, представлено рідкісні та зникаючі види тварин і рослин. Особл. увагу приділено стану довкілля та зонам екол. ризику України загалом і Харків. обл. зокрема. У діорамах відображено різноманіття флори та фауни, що потребує охорони й відновлення. Осн. мета діяльності музею – проведення наук., навч. та освіт. роботи з вивчення та збереження біол. і геол. колекцій. Один із пріоритет. напрямів – наук.-експозиц. робота зі створення нових наук. експозицій, які використовують для проведення занять, популяризації різноманіт. напрямів біол. та геол. наук, екол. і природоохорон. знань. Музей активно співпрацює з вітчизн. і закордон. н.-д. установами, музеями, нац. природ. парками, заповідниками; виступає організатором та співорганізатором різноманіт. наук. заходів. Співроб. проходять стажування в іноз. установах, беруть участь у реалізації різноманіт. наук. проектів, всеукр., міжнар. конф., симпозіумах, семінарах, виставках. Колекції музею широко використовують у наук. дослідж. його співроб., а також науковці Харків. ун-ту та ін. навч. і наук. установ, зокрема й фахівці з-за кордону. Для розширення інформ. простору створ. сайт, де можна віртуально оглянути експозицію за допомогою 3D панорам. екскурсії. Щорічно музей відвідують бл. 35 тис. екскурсантів. Дир. – Р. Лунячек (від 1989).

Літ.: Криницкій И. А. Систематическій каталогъ. Предметы, хранящіеся въ Зоологическомъ кабинете Императорскаго Харьковскаго университета. 1854; Буклет Музею природи Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. 2007; Ведмедеря В. И., Зиненко А. И., Гончаренко Л. А. Каталог коллекций Музея природы Харьковского национального университета им. В. Н. Каразина, Змеи (Reptiliaserpentes). 2007; Девятко Т. Н., Джамирзоев Г. С. Каталог орнитологической коллекции Музея природы Харьковского национального университета им. В. Н. Каразина (Кавказ, южные регионы России и Украины, Средняя Азия, Казахстан). 2008; 2012; Зиненко А. И., Гончаренко Л. А. Каталог коллекций Музея природы Харьковского национального университета им. В. Н. Каразина. Амфибии (Amphibia). Рептилии (Reptilia): Крокодилы (Croco­dylia). Черепахи (Teztudines). 2009; Левченко Д. Р., Перевозчикова Н. М. Каталог коллекций Музея природы Харьковского национального университета им. В. Н. Каразина. Приматы (Mammalia: Primates). 2009; Зиненко А. И., Гончаренко Л. А. Каталог коллекций Музея природы Харьковского национального университета им. В. Н. Каразина. Рептилии (Reptilia): Клювоголовые (Rhyn­chocephalia); Чешуйчатые (Squamata): Ящерицы (Sauria), Двуходки (Amphis­baenia). 2011 (усі – Харків).

Л. А. Резніченко

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
Л. А. Резніченко . Музей природи Харківського національного університету ім. В. Каразіна, Державний // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=70372 (дата звернення: 25.10.2021)