Музей Степана Бандери Історико-меморіальний — Енциклопедія Сучасної України

Музей Степана Бандери Історико-меморіальний

МУЗЕ́Й СТЕПА́НА БАНДЕ́РИ Історико-меморіальний Засн. 1993 на місці родин. помешкання С. Бандери у с. Старий Угринів Калус. р-ну Івано-Фр. обл. (від 1990 функціонував на громад. засадах), підпорядк. відділу культури Калус. райдержадміністрації. У тому ж році пам’ят­ник С. Бандері (відкритий 1992; арх. З. Давидюк, скульптори М. Пасікіра, Л. Яремчук) та уцілілу частину родин. помешкання зареєстр. як пам’ятки культури і взято під охорону держави, оскільки попередні пам’ятники, встановлені тут 1990 і 1991, були знищені політ. провокаторами. 1996 музей підпорядк. відділу культури Івано-Фр. облдержадміністрації. 1998 під час урочистостей з нагоди відзначення дня народж. С. Бандери його онук (журналіст із Канади С. Бандера) заклав у фундамент будівлі капсулу з посланням до нащадків, що стало початком зведення новіт. експозиц.-виставк. музей. приміщення (автори проекту – група архітекторів на чолі з О. Козаком), відкритого 2000. Подальші роботи з реконструкції мемор. ком­плексу, благоустрою території та прилеглих доріг припинено через відсутність коштів. 2002 рішенням Івано-Фр. обл. ради музей передано до складу Прикарп. ун-ту (Івано-Франківськ) як навч.-вихов. підрозділ. У цей час облаштовано приміщення, забезпечено повноцінне функціонування установи, під кер-вом голови наук.-метод. ради музею М. Кугутяка розбудовано експозицію 1-го залу. Але зі зміною кер-ва Прикарп. ун-ту 2005 фінансування наук.-експозиц. розробок повністю припинене. Новим поштовхом для розвитку музею стало підпорядкування його упр. культури, національностей та релігії Івано-Фр. облдержадміністрації як філії Івано-Фр. обл. музею визв. боротьби ім. С. Бандери (див. Визвольних змагань Прикарпатського краю Музей). 2009 до 100-річчя від дня народж. С. Бандери відкрито нову музейну експозицію на базі істор.-мемор. комплексу: відновлено хату-плебанію та здійснено реекспозицію в новому приміщенні (автор А. Гайдамака). Відтворено інтер’єр кімнат, в яких проживала сім’я Бандер, наповнено його оригін. речами, що були її власністю, й автентич. речами, переданими представниками родин інтелігенції Прикарпаття, а також матеріалами, зібраними під час пошук. експедицій працівників музею. Перший експозиц. зал розкриває процес формування нац. свідомості галичан, державотворчі події поч. 20 ст., в яких активну участь брав о. А. Бандера, середовище, в якому зростав С. Бандера. Матеріали експозиції ілюструють період його навч. у Стрий. г-зії (нині Львів. обл.), участь у т-ві «Пласт» та підпіл. гімназій. орг-ції. Відображено громад. діяльність у рідному селі: відновлення аматор. театр. гуртка, праця в читальні т-ва «Просвіта», створення кооперативу, заснування осередку т-ва «Луг», орг-ція націоналіст. підпілля на тер. Калущини. У 2-му залі представлено історію виникнення та діяльності націоналіст. орг-цій УВО та ОУН, етапи боротьби зорганізов. націоналіст. середовища проти польс. та рад. влад, розкрито процес становлення С. Бандери як Провідника ОУН на зх.-укр. землях. Центр. частина експозиції присвяч. Варшавському процесу ОУН 1935–36. Матеріали висвітлюють міжнар. події, що передували 2-й світ. вій­ні, та нову хвилю укр. нац. піднесення, апогеєм якої стало проголошення у Львові 30 червня 1941 Акта відновлення Української Держави. Родинне життя Провідника на еміграції представлено в 3-му залі музею. Тут розміщено унікал. світлини із сімей. архіву Бандер: прогулянки із дітьми, дружиною та друзями в гори, катання на лижах, відпочинок на морі. В експозиції 4-го залу відображено створення та діяльність Закордон. частин ОУН, представлено особисті речі Провідника: друкар. машинка, посвідчення та документи на ім’я Stepan Popel, під якими проживав С. Бандера, його посмертна маска. В окремому розділі експозиції 4-го залу висвітлено діяльність УПА на тер. Калус. округи ОУН, зокрема процес формування та боротьби повстан. відділів і націоналіст. підпілля (відтворено макет повстан. криївки), масові депортації насел. Зх. України у віддалені р-ни СРСР (серед експонатів – фото, листи, вишивані хустки, саморобні листівки). На тер. комплексу відновлено каплицю Покрови Пресвятої Богородиці, упорядковано елементи родин. обій­стя Бандер – криницю, погріб, а також гранітну плиту на місці двох перших пам’ятників С. Бандері. Співроб. музею беруть активну участь у наук.-просвітн. і громад. роботі, проводять конф., святк. вечори, лекції та ін. культурно-масові заходи.

Літ.: Федорів Т. Меморіальні музеї Степана Бандери: стан і перспективи розвитку // Визв. шлях. 1999. Кн. 10.

С. В. Лесів

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
С. В. Лесів . Музей Степана Бандери Історико-меморіальний // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=70375 (дата звернення: 24.09.2021)