Музей української діаспори — Енциклопедія Сучасної України

Музей української діаспори

МУЗЕ́Й УКРАЇ́НСЬКОЇ ДІА́СПОРИ Засн. 1999 як Музей культур. спадщини на правах відділу Історії міста Києва Музею (експозицію розміщено у реконструйов. садибі кін. 18 ст.), від 2015 діє як його філія із сучас. назвою. Формування колекції музею розпочалося із проголошенням Україною незалежності 1991, коли представники укр. діаспори з різних країн світу відновили зв’язки з батьківщиною. Мистці заповідали свою творчу спадщину Україні або дарували ще за життя. Так, художник О. Булавицький наприкінці 1990-х рр. подарував музею 40 своїх картин (переважно на тему укр. поселень у Канаді, котрі досліджував і зображав на полотнах), художниця К. Кричевська-Росандіч – власні твори та твори Василя Григоровича, Василя Васильовича і Миколи Кричевських. Н. с. музею займаються виставк., експозиц., освіт., н.-д., фонд., видавн. діяльністю, зокрема працюють з музей. колекцією, підтримують зв’язки з укр. діаспорою в різних країнах світу, сприяють поповненню фонд. зібрання, організовують виставк. мист. й істор. проекти, публікують власні дослідж. у вітчизн. та закордон. укр. період. виданнях. Серед унікал. експонатів – оригінали цінних паперів спілок фінанс. допомоги українцям США, відзнаки укр. спорт. клубів в Америці, колекції акварелей М. Кричевського, скульптур П. Капшученка, картин Л. Морозової, а також творів Т. Мессака, В. Савчака, С. Хвилі, П. Кравченка, С. Солдатової. У постій. експозиції музею діє єдиний в Україні мемор. зал Сержа Лифаря з унікал. фото, книжками й документами про нього. 2017 згідно із заповітом вдови Сержа Лифаря Л. Алефельд-Лаурвіґ значну частину його колекції передано зі Швейцарії до Києва. З цієї нагоди в музеї організовано виставку «Дарую Києву. Серж Лифар» (2017–18), в експозиції якої продемонстровано унікал. стародруки, прижиттєві видання класиків світ. літ-ри, рукописи та книжки з його особистої колекції. Від 2016 на постій. основі триває істор.-мемор. виставк. проект «Наш Сікорський», в експозиції якого висвітлено київ. та амер. періоди діяльності І. Сікорського, представлено моделі його найвідоміших літал. апаратів (зокрема першого київ. гелікоптера винахідника та літака БіС-2, на якому він уперше піднявся в небо), фото- та відеоматеріали; відтворено куточки київ. помешкання авіаконструктора та його робочої майстерні. Серед ін. проектів – «Двічі через океан» (2015–16; твори представників династії Кричевських та О. Овчинникової), «Художники-Амбасадори. Українсь­ка Австраліана» (2017; з нагоди 70-річчя поселення українців у Австралії), «Марія Примаченко: Від Болотні до Парижа» (2017–18), «Микола Кричевський. Мистець і світ» (2018–19), «The Ukra­inian Canadians: Україноканадці» (2019). У 2018 з нагоди 120-річчя від дня народж. М. Кричевського відбулася презентація альбому «Микола Кричевський. Мистець і світ» – першого масштаб. видання про нього (автори – О. Підсуха, Г. Лексіна). Перший дир. – В. Тихенко (1999–2008), від 2014 – О. Підсуха.

Літ.: Лексіна Г. Музей української діаспори // Золотий фонд нації. Україна – великий європ. народ. К., 2016; Підсуха О., Лексіна Г. Художники-Амбасадори. Українська Австраліана // Антиквар. 2017. № 9–10; A. Leksina. Aloft: Igor Sikorsky, Ukrainian-American Aviation Pio­neer // The Ukrainian: Life and Cultural. 2018. Vol. 1, № 2; O. Pidsukha. Museum of the Ukrainian Diaspora // Там само. № 3; O. Pidsoukha, A. Leksina. Nicolas Krichevsky. L’artiste et le monde // La Parole Ukrainienne. 2019. № 3103.

Г. М. Лексіна

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
Г. М. Лексіна . Музей української діаспори // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=70382 (дата звернення: 28.09.2021)