Музей-Арсенал — Енциклопедія Сучасної України

Музей-Арсенал

МУЗЕ́Й-АРСЕНА́Л – експозиційний відділ Львівського історичного музею. Відкритий 1981 у колиш. приміщенні міського арсеналу (пам'ятка арх-ри серед. 16 ст.), що є однією з не­багатьох оборон. споруд Львова, вцілілих до нашого часу. Арсенал, споруджений 1555–56 на кошти міста (прибуд. до високого оборон. муру між вежами цеху шевців та цеху токарів), був признач. для зберігання зброї, пороху та боєприпасів, а також ремонту зброї. Під час великої пожежі у Львові 1571 він майже повністю згорів. Відновлений 1574–75 відомими львів. будівничими Павлом, Ганушем і Себастьяном (Мочигембою). У листопаді 1703 через недогляд в арсеналі вибухнув порох, внаслідок чого зазнало руйнувань як саме приміщення, так і декілька сусід. будинків. Великих збитків він зазнав і під час захоплення Львова армією швед. короля Карла ХІІ у вересні 1704 (шведи вивезли та знищили практично всю артилерію Львова – 120 гармат). Міцні мури арсеналу часто виконували роль в'язниці, зокрема тут утримували гайдамаків – учасників антипольс. повстання 1768. За часів Австр. і Австро-Угор. імперій влада використовувала арсенал як в'язницю, склад зброї (від 1850) і продовольства. Після проголошення ЗУНР у листопаді 1918 тут організовано склади Укр. харч. управи. 1973–81 за проектом львів. архітекторів-реставраторів А. та Г. Новаківських проведено реставрацію приміщення арсеналу, а також вежі цеху шевців із фрагментом міської оборон. стіни. Нині в експозиції, що не має аналогів на тер. України, представлено зразки старовин. холод., метальної, вогнепал. зброї, захисні обладунки з більш ніж 30-ти країн світу. Найбільша колекція холод. зброї: ножі, кинджали, мечі, шаблі, шпаги, ятагани, сокири, алебарди, булави, чекани, перначі та ін. Експозицію побудовано за хронол.-темат. принципом, видами та місцем виготовлення зброї. Експоновані па­м'ят­ки дають уявлення про еволюцію зброї, її типи, види, осе­редки виготовлення, естет. смаки майстрів-зброярів, рівень тех. розвитку сусп-ва тощо. Багато з них декоровано дорогоцін. металами, самоцвітами, слоновою кісткою, перлами, коралами, перламутром. Розкішне оздоблення експонатів дає підстави розглядати їх і як твори декор.-ужитк. мист-ва. Співроб. М.-А. проводять наук., наук.-експозиц., виставк., едукац. діяльність; організовують виставки, серед яких – міжнар. «Ґрюнвальд – 600» (2010), «Шлях воїна – один на двох» (козац. і самурай. зброя з приват. колекції О. Фельдмана та фондів Львів. істор. музею, 2016), «Збройні сили України. Воїни світла» (2017).

Літ.: Косів М. Музей упокореної зброї. 2006; Бреннер Л., Прокіп А. Музей-Арсенал: Путівник. 2014; Вони ж. Історія відділу Музей-Арсенал // Наук. зап. Львів. істор. музею. 2016. Вип. 16 (усі – Львів).

Т. З. Процак

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
Т. З. Процак . Музей-Арсенал // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=70386 (дата звернення: 23.10.2021)