Мунжиу Михайло — Енциклопедія Сучасної України

Мунжиу Михайло

МУНЖИ́У Михайло (Mungiu Mihail; 04. 12. 1950, с. Пугачени Новоанен. р-ну, Молдова) – молдовський живописець, графік, художник-монументаліст, мистецтвознавець. Чл. СХ СРСР (1989). Закін. Респ. художнє уч-ще в Кишиневі (1970; викл. В. Пушкаш), ф-т історії та теорії мист-ва Київ. худож. ін-ту (1979; викл. Ю. Асєєв, П. Білецький, Д. Колесникова, Л. Міляєва), живопису навч. приватно у М. Чучаліна (Київ, 1986–91). Працював ст. н. с. Музею нар. арх-ри та побуту України (Київ, 1979–81); кер. майстерні декор.-ужитк. мист-ва у м. Первомайськ (Микол. обл., 1981–82); н. с. Музею-заповідника «Софія Київська» (1982–83); худож. критиком СХУ (Київ, 1983–92). Учасник міських, всеукр., всесоюз., зарубіж. мист. виставок від 1986. Персон. – у Києві (1991), Кишиневі (1997, 2001–02, 2004–05, 2007–08, 2010–11, 2013). Переїхав до Кишинева: заст. дир. Музею образотвор. мист-в Молдови (1992–95), дир. Виставк. залу СХ Молдови (від 2010). Публікує статті на мист. теми. Брав участь у розписах церков у м. Генічеськ (Херсон. обл., 1995–96) і Кишиневі (св. Пантелеймона, 2002–04; архангелів Михаїла та Гавриїла, 2008–09). Автор олій. та пастел. пейзажів, натюрмортів, ню. Окремі роботи зберігаються у музеях Молдови, України, Румунії.

Тв.: живопис – «Рідні місця», «Старий Київ», «Яблуні цвітуть», «Виноградники», «Оксана», «Дім у Пугаченах» (усі – 1986–91), «Весняні квіти», «Лаванда» (обидва – 2002), «Пейзаж із туристами в Бутученах» (2003), «Сонячний день у Фурченах», «Вечір у Фурченах», «Море у Гурзуфі» (усі – 2004), «Бреаза» (2005), «Пейзаж» (2006), «Гурзуф» (2007); графіка – «Будинки у Фурченах», «Городи в Кодрянці», «Осінь у Фурченах», «Кодрянка» (усі – 2004).

Літ.: Михайло Мунжиу: Буклет. К., 1991; Mihail Mungiu. Picturâ: Katalog. Chişinău, 2005.

М. Г. Лабінський

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
М. Г. Лабінський . Мунжиу Михайло // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=70424 (дата звернення: 22.10.2021)