Мурованокуриловецький район — Енциклопедія Сучасної України

Мурованокуриловецький район

МУРОВАНО­КУРИЛОВЕ́ЦЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у західній частині Вінницької області. На Пд. Зх. межує із Сокирян. р-ном Чернів. обл., на Зх. – з Новоушиц. р-ном Хмельн. обл., на Пн. – з Барським, на Сх. – з Шаргород., на Пд. – з Могилів-Поділ. р-нами Вінн. обл. Утвор. 1923. У 1923–30 – у складі Могилів-Поділ. округи; від 1932 – Вінн. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від липня 1941 до березня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. 1959 до М. р. приєднано частину Копайгород. р-ну. 1962–66 насел. пункти Мурованокуриловеччини входили до Барського р-ну. 2016 відновлено істор. назви сіл Берлядка та Кам’янець­кі Хутори, що у рад. час були перейм. на Петрівку та Ленінську Слободу. Пл. 886,47 км2 (становить 3,4 % тер. області). За переписом насел. 2001, проживали 32 768 осіб (складає 83,5 % до 1989): українців – 98,51 %, росіян – 1,07 %, молдован – 0,1 %, білорусів – 0,09 %, вірмен – 0,06 %; станом на 1 січня 2018 – 24 919 осіб. У складі р-ну – смт Муровані Курилівці та 59 сіл (див. Жван, Котюжани, Лучинець, Попелюхи, Снітків). Лежить у сх. частині Поділля, на схилах Подільської височини. Поверхня – підвищена хвиляста лесова рівнина, розчленована балками та річк. долинами. Розвідано поклади гранітів, гравію, кварцитів, вапняків, глини, пісковиків, піску, крейди, флюоритів і фосфоритів; є джерела мінерал. вод. Протікають Дністер (на пд.-зх. межі р-ну) з притоками Лядова, Жван, Немія, Караєць і Батіг. Ґрунти переважно сірі лісові та чорноземні. Виокремлюють Новоушиц.-Мурованокуриловец. геоботан. р-н Він­ницького (центральноподільсь­кого) геоботанічного округу. У лісах (понад 12 тис. га) ростуть дуби, граби, ясени, клени, липи, берези. Об’єкти природно-заповід. фонду: нац. значення – пам’ятка садово-парк. мист-ва Немерчанський парк (охороняється від 1960, 20 га); місц. – заповідні урочища Богушево (від 1979, 18 га, побл. с. Вищеольчедаїв), Бучина (від 1983, 6 га, Галайковец. сільс. рада), Шкаліків яр (від 1985, 24 га, побл. с. Роздолівка), заказники Значок (від 1978, 63 га, побл. с. Вищеольчедаїв), Наддністрянський (від 1990, 709 га, побл. с. Наддністрянське), Долина ірисів (від 2013, 13,7 га, Снітків. сільс. рада), Дюшка (побл. с. Жван), Красне (обидва – по 40 га), Криничка (26 га; обидва – побл. с. Галайківці; усі – від 2016; усі – ботан.), Переладино (гідрол., від 1983, 180 га, побл. с. Житники), Дністер (від 2002, 436,9 га, побл. сіл Жван і Наддністрянське), Караєцький (60 га), Яришівська гора (130,2 га; обидва – від 2014, побл. с. Рівне; усі – ландшафтні), пам’ятки природи Верхньопротерозойські осадові породи (від 1972, 1 га), Ольчедаївські шари (від 1981, 0,5 га; обидві – геол., побл. с. Вищеольчедаїв), Дуби-велетні (від 1972, Петриман. сільс. рада), Ясени (від 1983; обидві – ботан.), Джерело Теребіж (гідрол., від 1984; обидві – побл. с. Михайлівці), пам’ятки са­дово-парк. мист-ва Михайлів. парк (від 1972, 22 га), парк «Вік­торія» (від 1995, 11 га, с. Котюжани). Гол. пром. підпр-ва розташ. у райцентрі. Пл. орних земель 49,4 тис. га. Працюють 22 с.-г. підпр-ва та 21 фермер. госп-во. Валове вироб-во цукр. буряків становить бл. 97 тис. т, кукурудзи – 47 тис. т, озимої пшениці – 41 тис. т, соняшнику – 18 тис. т, озимого ріпаку – 19 тис. т, сої – 7 тис. т. Найвищу урожайність зерн. культур і цукр. буряку забезпечують агрофірма «Рубанський», підпр-во «Бонас», фермер. госп-ва «Велес-Віта», «Вищеольчедаївське», «Добробут», «Олімп» і «Стріла». Госп-ва всіх форм власності р-ну утримують 6354 голови великої рогатої худоби (з них 3688 корів), 5232 свині, 1511 овець і кіз, 75,5 тис. голів птиці всіх видів. Садівництвом і ягідництвом займаються підпр-ва «Агро-сад», «Тріада-МК», фермер. госп-ва «Агро-С» і «Еко-Фрукти». За останні роки закладено 235 га садів і 24 га ягідників. Функціонують залізнична ст. Котюжани та залізнич. зупин. пункт Немерчі (до 2013 – ст. Немерче). У М. р. – 21 заг.-осв. (з них 14 навч.-вихов. комплексів) і 10 дошкіл. навч. закладів; Мурованокуриловецький краєзнавчий музей ім. Ф. Коновалюка, рай. Будинок культури, 38 сільс. клуб. закладів, рай. б-ки для дорослих і дітей, 22 сільс. б-ки; рай. лікарня, 7 лікар. амбулаторій, 26 фельд­шер.-акушер. пунктів. Виходить г. «Наше Придністров’я». Присвоєно звання «народний» чол. вокал. ансамблю «Рівненські козаки» Рівнен. Будинку культури, фольклорно-етногр. ансамблям «Площаночка» (обидва – 1990) і «Млинівські молодиці» (1999) Плосків. клубу, хор. гуртам «Немерчанка» Немерчан. Будинку культури (1998), «Дивосвіт» Наддністрян. Будинку культури (2005) та Бахтин. Будинку культури (2006). Пам’ятки арх-ри: нац. значення – дзвіниця Микол. церкви (2-а пол. 19 ст.), палац К. Ценіної та міст (поч. 20 ст.) у с. Котюжани; місц. – Михайлів. костел (1802), церква Покрови Богородиці (1833) у с. Вербовець, особняк цукрозаводчика у с. Вищеольчедаїв (2-а пол. 19 ст.), церква Різдва Богородиці (1854), садиб. будинок Колосовських (19 ст.) у с. Вінож, Михайлів. церква у с. Житники (1886), церква Олександра Невського у с. Знаменівка (1889), костел Святої Трійці у с. Лучинець (1743–1860), палац Собанських у с. Михайлівці (кін. 18 – поч. 19 ст.), садиба Росцишевських у с. Рівне (серед. 19 ст.). У с. Снітків збереглися каплиця-усипальниця Дзєржків (1800), костел (1857; від 1966 – Будинок культури), т. зв. біла (земська) та червона школи (поч. 20 ст.). Функціонують 52 реліг. громади. Пам’ятки археології: нац. значення – городища у селах Дерешова (ранній заліз. вік, скіф. культура, 9–4 ст. до н. е.) та Попелюхи (давньорус. час); поселення епохи бронзи у с. Біляни (10–9 ст. до н. е.), поселення трипіл. культури у селах Вищеольчедаїв, Дерешова, Котюжани, Перекоринці, поселення черняхів. культури у селах Обухів і Привітне. Серед видат. уродженців – матеріалознавець, фахівець у галузі електрозварювання, акад. НАНУ Д. Дудко (с. Попелюхи), фахівець у галузі енергетики В. Здановський (с. Лучинець), фахівець у галузі фіз. оптики М. Кац (с. Снітків), математик М. Працьовитий (с. Бахтин), військ. лікар, мікробіолог В. Власенко (с. Виноградне), лікар-терапевт М. Колісник (с. Морозівка), провізор, економіст М. Слободянюк (с. Дерешова), агрономи П. Івончик (с. Лучинчик), О. Смаглій (с. Михайлівці), А. Якименко (с. Конищів), агрохімік, фахівець у галузі плодівництва П. Копитко (с. Долиняни), біологи П. Мельник (с. Котюжани), В. Позур (с. Морозівка), літературознавці А. Гуляк (с. Привітне), Н. Мафтин (с. Михайлівці), мовознавець, церк. діяч І. Губаржевський (с. Дерешова), педагог, мовознавець Б. Кучинсь­кий (с. Немерче), історики О. Зашкільняк (с. Лучинчик), Г. Рудий (с. Немерче); поетеса, громад. діячка, засл. діяч мист-в України Г. Чубач (с. Плоске), поет І. Гонтар (с. Біляни), перекладач П. Гордійчук (с. Долиняни), прозаїк В. Мельник (с. Курашівці), журналіст, письменник В. Симакович (с. Бахтин); живописці, графіки О. Городинська (с. Конищів), В. Дядинюк (с. Лучинець), Ф. Коновалюк (с. Ягідне), О. Красильникова (с. Михайлівці), архітектор, майстер різьблення на дереві М. Карпанюк (с. Немерче), майстер худож. оброблення дерева М. Панько (с. Морозівка); театрознавець Л. Барабан (с. Кривохижинці), мистецтвознавець, фольклорист А. Сторожук (с. Новосілка), куль­турно-мист. діяч, засл. арт. України С. Городинський (с. Долиняни); учасники 2-ї світ. вій­ни, Герої Рад. Союзу Г. Бондар (с. Лучинець), Ф. Горенчук (с. Петримани). Із с. Котюжани пов’язані життя та діяльність краєзнавця, колекціонера В. Побуґ-Ґурського; поетів В. Гарвасюка та Т. Коноваленко. У с. Снітків похов. зоолог М. Любичанківський. Л. Заболотна та П. Лавриненко удостоєні звання засл. вчителя УРСР, Л. Драганюк – засл. працівника культури України, Н. Печенюк – засл. лікаря УРСР.

Літ.: Наша колиска: [сторінки історії Мурованокуриловец. р-ну] // Наше При­дністров’я. 1993. № 42–45; Мурованокуриловецький район. Мій край – моя історія жива: Інформ.-бібліогр. покажч. Муровані Курилівці, 2000; Мельник М. Мій край – моя історія жива. Тіні над Жваном: [минуле Мурованокуриловеччини, епізоди з життя сім’ї адмірала Миколи Чихачова] // Наше Придністров’я. 2008, 5 квіт.; Почтарук С., Працьовитий П., Паламар В., Булега І. Мій рідний край – батьків моїх земля: [до 85-річчя утворення Мурованокуриловецького району, погляд у минуле, становлення району, мовою цифр (освіта, медицина, культура), гордість району – його люди] // Там само. 2008, 24 жовт.; Видатні особистості Мурованокуриловеччини. Муровані Курилівці, 2011; Вони з При­дні­стров’я. Письменники Мурованокуриловецького району. Муровані Курилівці, 2012.

В. В. Веклюк, З. М. Петравчук

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
В. В. Веклюк, З. М. Петравчук . Мурованокуриловецький район // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=70451 (дата звернення: 16.10.2021)