Насильства теорії — Енциклопедія Сучасної України

Насильства теорії

НАСИ́ЛЬСТВА ТЕО́РІЇ – соціально-філософські, антропологічні, психологічні та інші теорії, що приписують насильству вирішальну роль в історії та міжлюдських стосунках. Різні Н. т. вибудовують систему теор. аргументації щодо проблеми насильства, спираючись на той чи інший провід. принцип, часто протиставляючи (або не враховуючи) його всім іншим. Так, марксизм, наголошуючи на соц.-клас. природі сусп. відносин (зокрема на відчуженні та експлуатації за умов капіталізму), не лише виправдовував насильство, а й ігнорував на теор. рівні глибинні витоки агресив. поведінки людини – біологічні, антропологічні, психологічні. Ця проблематика отримала висвітлення в соціал-дарвініст. та фройдист. Н. т., в основу яких покладено принцип біологізації і психологізації соц. явищ та процесів, що призводило до абсолютизації закономірностей тварин. світу та поширення їх на сусп. життя. Соціал-дарвініст. напрям, що посідав вагоме місце в соц.-філос. думці 2-ї пол. 19 ст., спирався на ідеї Ч. Дарвіна про «природний відбір» та «боротьбу за існування», переносячи їх на сферу соц. відносин. Теор. наслідком такого підходу був висновок про те, що агресивна поведінка людей вкорінена у вроджених інстинктах, які споконвічно притаманні людській природі. Виходячи з тези, що сусп. життя визначається біол. природою людини, соціал-дарвіністи створили універсал. модель еволюц. процесу, застосувавши її до сусп-ва. У досить послідов. і концентров. вигляді сукупність цих ідей знайшла втілення в соц. етології (див. Зоопсихологія), представники якої різнобічно обґрунтували ідею біогенет. детермінованості соц. насильства (К. Лоренц, Р. Ардрі, Н. Тінберґен, А. Скотт та ін.). Вихід. тезою етолог. підходу до насильства є твердження, що гол. причина агресив. поведінки людей і осн. джерело всіх форм насильства коріняться в генет. недосконалості та непристосованості людства як біол. виду. Відношення до насильства в історії соц.-філос. і політ. думки було неоднозначним – від його абсолютизації (Л. Гумплович) та перебільшення ролі насильства в соц.-екон. стосунках (марксизм) до повної відмови від нього (див. Ненасильство).

В. Г. Нестеренко

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
В. Г. Нестеренко . Насильства теорії // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=70522 (дата звернення: 23.10.2021)