Насіковський Іван Казимирович — Енциклопедія Сучасної України

Насіковський Іван Казимирович

НАСІКО́ВСЬКИЙ Іван Казимирович (24. 03. 1918, с. Чернівці, нині смт Вінн. обл. – 06. 11. 1980, там само) – військовик. Повний кавалер ордена Слави (1943, 1944, 1946). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Держ. та бойові нагороди СРСР. В армії і на фронті від 1941. Відзначився як ком-р міномет. розрахунку 120-мм мінометів 931-го стрілец. полку 240-ї стрілец. дивізії під час форсування Дніпра побл. с. Лютіж, розширення плацдарму побл. с. Старі Петрівці (нині обидва – Вишгород. р-ну Київ. обл.) і визволення Києва (вересень–листопад 1943); боїв на тер. Румунії (жовтень 1944) та Чехословаччини (січень–лютий 1945). Демобілізов. 1946. Повернувся на батьківщину, працював у колгоспі.

О. П. Кузь, О. А. Гендзьора, І. З. Соляр


Покликання на статтю
О. П. Кузь, О. А. Гендзьора, І. З. Соляр . Насіковський Іван Казимирович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=70526 (дата звернення: 17.10.2021)