Настуран — Енциклопедія Сучасної України

Настуран

НАСТУРА́Н (від грец. ναστός – ущільнений і уран) – рідкісний мінерал класу простих оксидів, коломорфний аналог уранініту. Ін. назви: уран. смоляна руда, уран. смолка, уран. смоляна обманка. Мінерал вперше описав 1853 нім. мінералог Ф. фон Кобелль. Формула: від UO2 до U3O8. Завжди містить радіоген. свинець, часто – Са, Zr, Ti та ін. Колір чорний до буруватого в окиснених різновидах. Блиск смоляний. Твердість 4–6; густина 4,5–9. Форми виділення: щільні коломорфні, ниркоподібні, сфероліт. виділення, часто концентрично-зонал. будови. Характерні властивості: електромагнітний; сильно радіоактивний; розчинний в азот., соляній і сірчаній кислотах. Є типовим мінералом середньо- і низькотемператур. гідротермал. власне уран. родовищ. Гол. родовища: у Канаді (Велике Ведмеже озеро та у бас. р. Атабаска), США, Пд.-Афр. Респ., Австралії, Німеччині, Великій Британії та РФ. В Україні виявлено в межах Ватутін. (смт Смоліне Маловисків. р-ну Кіровогр. обл.), Миколо-Козел. (побл. смт Миколаївка Широків. р-ну Дніпроп. обл.), Мічурін. (с. Неопалимівка Кропивниц. р-ну) уран. родовищ та Жовторічен. залізо-уран. родовища (Дніпроп. обл.).

В. О. Сьомка

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
В. О. Сьомка . Настуран // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=70553 (дата звернення: 19.09.2021)