Натансон Володимир Олександрович — Енциклопедія Сучасної України

Натансон Володимир Олександрович

НАТАНСО́Н Володимир Олександрович (16. 02(01. 03). 1909, с. Гуляйпо­ле Олександрів. пов. Катерино­слав. губ., нині місто Запоріз. обл. – 08. 09. 1993, за ін. даними – 1994, Москва) – піаніст, педагог, музикознавець. Канд. мистецтво­знавства (1958), проф. (1967). Закін. Моск. консерваторію (1931; кл. фортепіано Ф. Кенемана, С. Фейн­берга) та аспірантуру при ній (1935). Від 1931 активно концертував як ансамбліст зі співачками С. Хромченко, Н. Кругликовою, Н. Дорліак; був концертмейстером у кл. К. Дорліак (мати і педагог Н. Дорліак). 1935–89 (з перервою) – викл. Моск. консерваторії, водночас 1949–77 – уч-ща при ній. Після нападу Німеччини на СРСР 1941 вступив до нар. ополчення, в тому ж році контужений і евакуйов. разом із консерваторією до Ташкента, де, крім викладац. діяльності, працював муз. ред. на радіо. Автор низки праць, зокрема з історії рос. фортепіан. мист-ва й методики навч. гри на фортепіано. Співупорядник кн. «Шко­ла игры на фортепиано» (1951), «Школа фор­тепианной техники» (1963), хре­стоматій «Русская фортепианная музыка. С конца XVIII до 60-х гг. XIX века» (1954–56, вып. 1–2), «Юный пианист» (1956–63, вып. 1–3; усі – Москва).

Пр.: Из музыкального прошлого Московского университета. Москва, 1955; О пианизме Глинки // Памяти Глинки. Москва, 1958 (спів­авт.); Прошлое русского пианизма. Москва, 1960; Из музыкального прошлого Московского русского пианизма (XVIII – начало XIX в.): Очерки и мат. Москва, 1960; Русские пианисты 40–50-х годов XIX века // Вопр. муз.-исполнит. искусства. Москва, 1962. Вып. 3; Сонаты и транскрипции Фейнберга // Муз. жизнь. 1965. № 1; Фортепианные произведения Бетховена в русском концертном репертуаре (первая половина ХІХ столетия) // Бетховен. Москва, 1972. Вып. 2.

С. М. Василик

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю