Натансон Еміль Маркович — Енциклопедія Сучасної України

Натансон Еміль Маркович

НАТАНСО́Н Еміль Маркович (Натанзон Шмуль Мордкович; 23. 11. 1903, м. Бердичів Київ. губ., нині Житомир. обл. – 21. 05. 1971, Київ) – фахівець у галузі фармацевтичної хімії. Д-р хім. н. (1952), проф. (1961). Закін. Одес. хім.-фарма­цевт. ін-т (1926). Відтоді працював зав. вироб-ва екстрактів та склад. хімпрепаратів Київ. хім.-фармацевт. з-ду; 1930–34 – в Ін-ті хімії АН УРСР (Київ), водночас 1931–34 – у Київ. індустр. ін-ті; від 1934 – у Київ. технол. ін-ті харч. пром-сті: 1944–47 – зав. каф. фіз. та колоїд. хімії; за сумісн. від 1939 – в Ін-ті заг. та неорган. хімії АН УРСР: 1960–66 – зав. лаб. колоїд. металів, 1966–68 – зав. відділу фізико-хімії дисперс. металів; 1968–71 – зав. відділу фіз. хімії дисперс. систем Ін-ту колоїд. хімії та хімії води АН УРСР (обидва – Київ). Розвинув вчення про золі металів – їх синтез, фіз.-хім. властивості, механізм стійкості. Розробив заг. принципи сольватації високодисперс. фаз металів у неводних середо­вищах, вивчав процеси взаємодії макромолекул полімерів із колоїд. частинками металів у момент їхнього утворення, що призвело до створення нових матеріалів – металополімерів. Під час 2-ї світ. вій­ни працював над синтезом та вивченням властивостей димів і захис. аерозолів (публікації зберігаються у спец. фондах НАНУ).

Пр.: Органозоли металлов в углеводо­родных средах. 1951; Сверхтонкие порошки металлов и их применение. 1957; Коллоидные металлы. 1959; Коллоидные металлы и металлополимеры. 1971 (спів­авт.); усі – Київ.

Г. С. Мацибура


Покликання на статтю