Натроліт — Енциклопедія Сучасної України

Натроліт

НАТРОЛІ́Т (від назви хімічного елементу Na та ...літ) – мінерал, водний алюмосилікат натрію каркасної будови з групи цеолітів. Формула: Na2(Al2Si3О10)∙2Н2О. Містить домішки Fe і Mn. Сингонія ромбічна. Безбарвний, інколи жовтуватий і червонуватий. Блиск скляний, у волокнистих агрегатах шовковистий. Твердість 5–5,5; густина 2,2–2,5. ng = 1,485–1,501; nm = 1,476–1,491; nр = 1,473–1,489; (+) 2V = 58–60°. Спайність досконала по (110), крихкий. Часто трапляється у вигляді добре утворених стовпчастих кристалів і друз. агрегатів; утворює радіально-променисті та спутано-волокнисті агрегати, кристалічні кірки, сфероліти та волокнисті маси. Мінерал характерний для гідротермально змінених осн. ефузивів разом з ін. цеолітами, а також як продукт зміни нефеліну в лужних породах, має гідротермально-метасоматичне походження. Досить поширений. Часто трапляється в Україні. Виявлений у лужних породах Приазов. р-ну УЩ, у мигдалекам'яних базальтах Волині, змінених андезитах і андезит. туфах Берегів. горбогір'я Закарпаття та у вулканіч. породах Карадагу в Криму.

О. І. Матковський


Покликання на статтю