Натуралізація — Енциклопедія Сучасної України

Натуралізація

НАТУРАЛІЗА́ЦІЯ (англ. naturalization, від лат. natu­ralis – природний) – повне пристосування організмів до нових умов існування, остаточне входження інтродуцента в екологічну нішу раніше чужої для нього екосистеми, пов'язане з набуттям цими організмами спеціальної адаптації. Під час Н. можливі значні, спричинені новими умовами, зміни у способі життя, характерні для обміну речовин організмів, які, проте, не порушують структури генотипу. Найлегше і найшвидше проходять Н. організми з високим темпом росту і здатністю до швидкого розмноження, із широкою екол. валентністю, зокрема бур'яни, тварини-шкідники, які успішно витримують конкуренцію з ін. видами. Під Н. іноді розуміють переселення рослин або тварин до нових місць, де умови існування схожі з попередніми.

Літ.: Сытник К. М., Брайон А. В., Гордецкий А. В. Биосфера. Экология. Охрана при­роды. К., 1987; Реймерс Н. Ф. Природопользование. Москва, 1990.

О. В. Брайон

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
О. В. Брайон . Натуралізація // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=70578 (дата звернення: 24.10.2021)