Наум Наталія Михайлівна — Енциклопедія Сучасної України

Наум Наталія Михайлівна

НАУ́М Наталія Михайлівна (14. 01. 1933, с. Старий Мізунь, нині Долин. р-ну Івано-Фр. обл. – 22. 03. 2004, Київ) – актриса. Дружина Володимира, мати Олександра і Тараса Денисенків. Нар. арт. УРСР (1974). Держ. премія України ім. О. Довженка (1999). Орден княгині Ольги 3-го ступ. (2003). У 1950–54 була актрисою Чернів. укр. муз.-драм. театру ім. О. Кобилянської, де, зокрема, зіграла ролі Каті («Два капітани» за В. Каверіним), Есмеральди («Собор Паризької богоматері» за В. Гюґо), Валі («Сильні духом» за Д. Медведєвим). Закін. Київ. ін-т театр. мист-ва (1958; майстерня М. Верхацького). Відтоді – на Нац. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка (Київ). Н. упродовж 30 р. була серед акторок, найбільш впізнаваних в укр. кіно. Як професіонал високого рівня невимушено вживалася в образ, її героїні – життєво достовірні. Для творчості Н. характерні ліричні інтонації й нац. харизма.

Ролі: Парася («Земля», 1954, реж. А. Бучма, О. Швачко), Наталка («Педагогічна поема», 1955), Поля Попик («Партизанська іскра», 1958; обидва – реж. О. Маслюков, М. Маєвська), Зіна («Головний проспект», 1956, реж. Л. Естрін), Маруся («Це було навесні», 1959, реж. К. Гаккель, А. Войтецький), Марічка («Олекса Довбуш», реж. В. Іванов), Кетрін («Рятуйте наші душі», реж. О. Мішурін), Надія («Фортеця на колесах», реж. О. Ленціус; усі – 1960), Галя («За двома зайцями», 1961, реж. В. Іванов), Геда Олафсон («Мовчать тільки статуї», 1962), Дзюня Гусаківська («Сон», 1964), Устина («На Київському напрямі», 1968), Варя («Важкий колос», 1970), Наталка («Повість про жінку», 1973), Ольга («Женці», 1978), Ярослава («Високий перевал», 1981; усі – реж. В. Денисенко), Катріна («Білий птах з чорною ознакою», 1971, реж. Ю. Іллєнко), Валентина Іванівна («Ати-бати, йшли солдати…», 1977, реж. Л. Биков), Параска («Візит у Ковалівку», 1980, реж. А. Буковський), Мати Анатолія («Прелюдія долі», 1981, реж. С. Лисецький), Федора («Страчені світанки», 1995, реж. Г. Кохан), княгиня Рєпніна («Поет і княжна», 1999, реж. С. Клименко; усі – Нац. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка), Олеся («Поема про море», 1958, реж. Ю. Солнцева, «Мосфільм»).

Літ.: Наталія Наум // Оношенко Є., Стрижевський О. Молоді актори українського кіно. К., 1966; Брюховецька Л. Дарунки долі // Кіно-Театр. 2000. № 3; Слободян В. Життя і творчість у кіносвіті: До 70-річчя від дня народж. Н. М. Наум // Мист. обрії'2003: Альм. К., 2004; Брюховецька Л. Наталя Наум: тихе світло душі // Укр. обличчя кіно й театру: Зб. К., 2012.

Л. І. Брюховецька


Покликання на статтю