Науменко Ігор Михайлович — Енциклопедія Сучасної України

Науменко Ігор Михайлович

НАУ́МЕНКО Ігор Михайлович (10. 02. 1934, м. Жмеринка Вінн. обл. – 26. 02. 2006, Київ) – біофізик, фахівець у галузі охорони праці та довкілля. Д-р мед. н. (1978), проф. (1985). Закін. Київ. мед. ін-т (1958). Відтоді працював у Ошській рай. лікарні (Киргизстан); 1961–70 – у Київ. НДІ гігієни та профза­хворювань; 1970–88 – в Ін-ті проблем матеріалознавства АН УРСР; 1988–97 – проф. каф. природи та навколиш. середовища, 1998–2000 – проф. каф. цивіл. оборони Нац. авіац. ун-ту; 2000–06 – зав. н.-д. сектору профес. та рятувал. післядиплом. освіти Ін-ту держ. упр. у сфері цивіл. захисту Мін-ва надзвичай. ситуацій України (усі – Київ). Наук. дослідження: вивчення впливу електрозварюв. технологій на людину та довкілля; розроблення матеріалів і виробів мед.-біол. призначення; опти­мізація умов життєдіяльності на Пн.; розроблення методів і засобів очищення пром. викидів; безпека життя та діяльності людини.

Пр.: Сварка в СССР. Москва, 1981; Неорганическое материаловедение в СССР: история, современное состояние, перспективы развития. К., 1983; Охрана окружающей среды в гражданской авиации. Москва, 1992; Вступ до соціоекології. К., 1995; Безпека життєдіяльності (забезпечення соціальної, техногенної та природної безпек): Навч. посіб. К., 2004 (усі – спів­авт.).

О. Г. Ількова

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю