Насибуліна Наталія Олегівна — Енциклопедія Сучасної України

Насибуліна Наталія Олегівна

НАСИБУ́ЛІНА Наталія Олегівна (06. 09. 1963, Харків) – художниця театру, живописець, скульпторка, дизайнер, громадсько-культурна діячка. Засл. діяч мист-в України (2017). Чл. НСХУ (2000). Закін. Харків. автодорож. ін-т (1985) та художнє уч-ще (1998; викл. Є. Надєждін, П. Шигимага, В. Ярошенко). Худож. кер. і режисер-постановник Театру екзот. дизайну (Харків, від 1999). Учасниця міських, обл., всеукр., міжнар. мист. виставок від 1997. Персон. – у Харкові (1998, 2013–14, 2016–19), Брюсселі (2006), Брюґґе (Бельгія, 2008), Києві (2014–15). Осн. галузі – іконопис, декор.-ужитк. і театр. мист-во, скульптура, станк. і монум. живопис в інтер'єрах та екстер'єрах (розпис, фрески, ліпна декорація, високий рельєф, барельєф із застосуванням елек­тропiдсвiчування), дизайн. Засн. напряму «body-fashion-art». Авторка і кер. міжнар. проектів та ексклюзив. перформансів. Створює дизайнер. одяг та аксесуари, електромех. костюми для шоу, темат. інсталяції. Розробила нову техніку худож. дизайну з використанням різних матеріалів. Фіналістка Міжнар. фестивалю «Este­tika printemps 2007» (Брюссель). Дипломантка всеукр., міжнар. худож. і дизайнер. конкурсів, фестивалів. Як представник з культур. обміну Харківщини (2004–08) організувала низку презентацій та виставок у Бельгії, 2005 – виставки малюнків «Чорнобиль очима дітей Бельгії» у Харкові та Києві.

Тв.: костюм-трансформер «Райський птах» (2000, для Театру екзот. дизайну); костюми – «Принцеса НЛО» (для конкурсу «Міні-міс Україна»), «Павук» (обидва – 2001), «Змій» (2003), до мюзиклів «Ти особливий» (2016) та «Змова у Діснейленді» (2018); сценографія – до влас. вистав «Блюз-флер» (2000), «Народження» (2001; обидві – Театр екзот. дизайну), «12 подвигів Геркулеса», карнавал. ходи з нагоди 350-річчя Харкова (обидві – 2004); барельєф «Лісове озеро» (2001); скульптурна композиція на фасаді аромоцентру «Клеопатра» (2003); скульптурно-барельєфні композиції – «Кораловий риф» (2012), «Колізей» (2013), «Родове гніздо» (2016; усі – Харків), «Мрійливість» (2019, фасад вілли у м. Льєж, Бельгія); ікони – «Пресвята Богородиця Семистрільна» (2013), «Св. мученик Віктор» (2015), «Св. Микола Чудотворець» (2019); живопис – «Ангел-охоронець України» (2014), диптихи «Гіпнотикум дуаль» (2015), «Адам і Єва» (2016); автор. колекції одягу – «Українські Ангели +», «Be Нарру +» (обидві – 2017).

Літ.: Життя як натхнення. Творчість Н. Насибуліної: Каталог. 2010; Наталія Насибуліна. Живопис: Каталог. 2016; «Грані». Н. Насибуліна. Класичний живопис, колекційні ікони, модерн: Буклет. 2018; «Натхнення»: Персон. виставка засл. діяча мист-в Н. Насибуліної: Буклет. 2019 (усі – Харків).

В. В. Литовченко

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
В. В. Литовченко . Насибуліна Наталія Олегівна // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=70762 (дата звернення: 22.10.2021)