Насташка — Енциклопедія Сучасної України

Насташка

НА́СТАШКА – село Рокитнянського району Київської області. Насташів. сільс. раді підпорядк. с. Колісникове. Н. знаходиться за 112 км від Києва та 18 км від райцентру й залізнич. ст. Рокитне. Протікають малі річки Насташка та Жигалка (притоки Черні, бас. Дніпра). Пл. 7,8 км2. За переписом насел. 2001, проживали 1917 осіб; станом на 2019 – 1544 особи; переважно українці. У селі виявлено залишки давньорус. городища та знайдено римські монети, на околицях досліджено 2 кургани. За нар. переказами, у давньорус. часи тут було м. Китайгород, що зруйнували татари. Н. вперше згадується у писем. джерелах 1577 як власність шляхтичів Курцевичів. Жит. брали участь у Визв. вій­ні під проводом Б. Хмельницького. Від 1649 – сотенне м-ко Білоцерків. полку. За реєстром 1654, у Насташів. сотні нараховувалося 122 козаки та 11 шляхтичів, а заг. чисельність насел. Н. складала 2917 осіб. 1665 П. Дорошенко перетворив настас. замок на одну зі своїх резиденцій. Відтоді протягом 5-ти р. у Н. також перебував Черкас. козац. полк як постій. гарнізон фортеці. За Андрусів. пере­мир’ям 1667 Н. залишилася у складі Польщі. 1740 мешкали бл. 500 осіб. 1768 багато місц. селян приєдналися до гайдамац. загонів М. Залізняка. 1773 польс. князь С. Понятовський продав Н. графу К. Браницькому. Після 2-го поділу Польщі 1793 відійшла до Рос. імперії. 1797–1919 – у складі Васильків., 1919–23 – Білоцерків. пов.; 1797–1925 – Київ. губ. 1886 діяли дерев’яна церква Успіння Пресвятої Богородиці (споруджена 1722, перебудов. 1853; у 2009 зведено однойм. ка­м’яний храм), православна та катол. каплиці, євр. молитов. будинок, школа, постоялий двір, 6 постоялих будинків, 10 лавок, збиралися щотижн. базари, працювали 2 водяних млини. За Всерос. переписом 1897, кількість мешканців зросла до 4917 осіб, з них 4309 православних і 535 юдеїв. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–30 – у складі Білоцерків. округи; від 1932 – Київ. обл.; від 1923 – Рокитнян. р-ну. 1923 мешкали 4692 особи. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв – 348 осіб, з них 145 дітей), зазнали сталін. репресій. Від кін. липня 1941 до кін. січня 1944 – під нім. окупацією. На поч. 1970-х рр. проживали понад 3,5 тис. осіб. Нині працює АПК «Насташка» (вирощування зерн. культур, свинарство). Розвинене рибництво (ставк. вирощування коропа, білого амура, товстолобика). У Н. – заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка, шкіл. музей історії села; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. Встановлено пам’ятник воїнам-односельцям, які загинули під час 2-ї світ. вій­ни. Серед видат. уродженців – економіст М. Диба, промисловець, фахівець у галузі машинобудування П. Костина, матеріалознавець А. Шило, живописець, художник театру О. Добродій; тренер із кульової стрільби С. Старинський, учасник 2-ї світ. вій­ни, Герой Рад. Союзу Б. Котлярський, дир. Боровиц. школи (Чигирин. р-н Черкас. обл.), засл. вчитель УРСР, Герой Соц. Праці Г. Міхненко. З Н. пов’язані життя зоолога, паразитолога, акад. НАНУ О. П. Маркевича та бандуриста О. А. Маркевича.

Літ.: Похилевичъ Л. Сказанія о на­се­ленныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. К., 1864; Біла Церква, 2005.

В. М. Чумаківський

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
В. М. Чумаківський . Насташка // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=70765 (дата звернення: 16.09.2021)