Начар’ян Ганна Яківна — Енциклопедія Сучасної України

Начар’ян Ганна Яківна

НАЧАР’Я́Н Ганна Яківна (04. 03. 1923, м. Ґа­ґра, Абхазія, Грузія – 07. 03. 1994, Київ) – художниця декоративно-ужиткового мистецтва. Чл. СХУ (1950-і рр.). Закін. Тбіліс. АМ (1951; викл. С. Кобуладзе, Ш. Мікатадзе, Д. Ціцішвілі). Працювала викл. Київ. уч-ща декор.-приклад. мист-ва (1950–60-і рр.). Брала участь у респ. (від 1954), всесоюз. (від 1968) худож. виставках. Одна з авторів безшов. керам. плитки для облицювання будинків. Серед робіт – керам. декор. тарелі, вази, чайні сервізи, скульптурні групи, фризи, мозаїчні панно, тор­шери, бра, настінні лампи, свічники. Характерне для 1950-х рр. багато орнаментов. ліплення в 1970–80-х рр. поступається місцем стриманій символіці.

Тв.: вази – «Ваза для квітів», «Ваза» (оби­дві – 1960), «Ваза декоративна» (1967), «Стара Риґа», «Журавлі», «Мальва», «Сим­фонія» (усі – 1980-і рр.); серії – «Дерева», «Мій сад» (обидві – 1960-і рр.); настінні пласти – «Берізка», «Гуцулка», «Настінний танок», «Українка з глечиками», «Хатка», «Тривожна молодість»; «Блюдо декоративне» (усі – 1967); «Колискова», «Двоє біля домашнього вогнища» (обидва – 1970-і рр.); керам. водограй «Корал» у м. Ґаґра (1974); скульптурна група «Засновники Києва», композиція «Київський каштан» (обидві – 1982); серія парк. ваз у м. Лубни Полтав. обл. (1985).

Літ.: Кудряшов Л. Людям на добро // Київ. 1988. № 4.

Л. М. Гутник

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
Л. М. Гутник . Начар’ян Ганна Яківна // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=70817 (дата звернення: 18.10.2021)