Набока Олег Васильович — Енциклопедія Сучасної України

Набока Олег Васильович

НАБО́КА Олег Васильович (01. 09. 1946, с. Тупичів Городнян. р-ну Черніг. обл.) – графік. Батько А. Набоки. Чл. НСХУ (2008). Закін. Київ. полігр. ф-т Укр. полігр. ін-ту (1986; викл. Б. Валуєнко). На твор. роботі. Співпрацював із київ. вид-вами «Будівельник» (1986–88), «Веселка» (1986–93), «Молодь» (1989–95), «Радянський письменник» (1990). Учасник обл., всеукр., міжнар. мист. виставок від 1992. Створює офорти, екслібриси, монотипії. Для творчості Н. характерні виразність і лаконізм ліній, поліфонія штриха.

Тв.: станк. графіка – «Композиція», «Без назви», «У рідну гавань» (усі – 2000), «Іспанія», «Жовта ріка» (обидва – 2003), «Орландіна», «Грації», «Діана», «Подорож 1» (усі – 2007), «Енергія» (2015); оформив кн. – «Осіння горішина» В. Шкурупія (1990), «Життєпис Олександра Довженка» Р. Семенчука, «Тигролови» І. Багряного (обидві – 1991), «Державна зрада?: Десять п'єс американця про Україну» Р. Лапіки (1995), «Кобзар» Т. Шевченка (2000; 1-е м. у номінації «Руки майстра» на виставці «Книжк. сад–2001»).

В. О. Єфремова


Покликання на статтю