Нагірянка — Енциклопедія Сучасної України

Нагірянка

НАГІРЯ́НКА – селище Чортківського району Тернопільської області. У 2-й пол. 20 ст. були приєднані села Марилівка та Хом'яківка. Н. знаходиться на горбистій поверхні Подільської височини, між річками Черкаська (на лівому березі – с. Ягільниця) та Тупа (за кілька км униз за течією – с. Мухавка; обидва – Чортків. р-ну), що впадають у Серет (бас. Дністра). Відстань до обл. центру становить 89 км, до райцентру – 10 км, до річк. пристані на Дністрі в м. Заліщики Терноп. обл. – 35 км. Пл. 14,8 км2. За переписом насел. 2001, проживали 2370 осіб; станом на 2019 – 2120 осіб; переважно українці. Через с-ще проходять автомобіл. шлях Луцьк–Тернопіль–Чернівці та залізнична гілка Тернопіль–Заліщики. У Н. функціонує залізнична ст. Ягільниця. Пам'ятки археології: поселення Н. І, Н. ІІ (обидва – черняхів. культура, давньорус. час), Н. ІV (бронз. доба, ранній заліз. вік), Н. V (давньорус. час), могильник Н. ІІІ (комарів.-тшинец. культура). Н. вперше згадується у писем. джерелах 1785. Тривалий час була передмістям Ягільниці, осідком управи ключа маєтків графів Ляскоронських. До 1918 входила до складу Австро-Угорщини (до 1867 – Австрія). Хом'я­ківку заснували на поч. 18 ст. вихідці зі Самбора (нині Львів. обл.), Марилівка виникла 1882 як хутір побл. фільварка Ляскоронсь­ких. 1900 у Н. мешкали 1321, 1910 – 1398 осіб. Від 1918 – під контролем ЗУНР; 1919–39 – під польс. владою. У цей період функціонувало багато осередків укр. т-в, зокрема «Просвіти», «Рідної школи» та «Соколу». 1921 проживали 1143, 1931 – 1405 осіб. 1928 Ляскоронські заснували Марилів. спирт. з-д (нині у структурі держ. ВО «Тернопільспирт» концерну «Укрспирт»; потуж. 13 тис. дал на добу). У вересні 1939 увійшли рад. війська. У тому ж році у Н. організовано Ягільницький кінний завод. Пізніше при ньому створ. музей, іподром, кінно-спорт. школу. Ягільниц. коні ставали чемпіонами та рекордсменами ВДНГ СРСР і УРСР, дуже цінуються на міжнар. аукціонах. Від липня 1941 до березня 1944 – під нім. окупацією. На фронтах 2-ї світ. вій­ни у складі рад. армії воювали 190 воїнів-земляків, з яких 45 загинули. Жит. зазнали сталін. репресій. До серед. 1950-х рр. вело збройну боротьбу підпілля ОУН–УПА (у його лавах перебували бл. 70 осіб). У Н. – заг.-осв. школа, 2 дошкіл. заклади; клуб, б-ка; амбулаторія сімей. медицини. 1991 створ. жін. вокал. ансамбль лемків. пісні «Потічок», що 2003 отримав звання «народний», а 2009 став фіналістом телевіз. програми «Фольк-Мюзік» О. Пекун. Донині на тер. Н. зберігся Ягільниц. замок Ляскоронських (споруджений 1630, відтоді кілька разів перебудований). Наприкінці 1810-х рр. австр. влада облаштувала в ньому сушарню для тютюну, а згодом тут був відкритий тютюн.-ферментац. з-д, що працював до 2007. Греко-катол. громаді належить перевезена з Карпат 1672 дере­в'яна церква Успіння Пресвятої Богородиці. 1989 вона реставрована, у рад. час мала статус па­м'ятки арх-ри УРСР. 1971 споруджено пам'ятник рад. воїнам-визволителям, які загинули під час 2-ї світ. вій­ни. 1993 встановлено пам'ятник Т. Шевченку. 1994 за участі дисидента, політ. діяча В. Чорновола відбулося освячення місця перепоховання вояків УПА. 2015 відкрито пам'ят. знак Борцям за волю України. Серед видат. уродженців – педагог, іноз. чл. НАПНУ Т. Левовицький, економіст, поет В. Дерій, поет Р. Вархол, художник-кераміст Я. Прокопик, саксофоніст, кларнетист, педагог М. Крупей, композитор, аранжувальник, колиш. кер. ансамблю «Смерічка» В. Прокопик, майстер кінного спорту СССР М. Нитяга. З Н. пов'язане життя соціолога М. Пірен. 1996 село відвідав Президент України Л. Куч­ма.

Літ.: Соневицька О., Стефанович Б., Дражньовський Р. Історично-мемуарний збірник Чортківської округи. Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1974; Валігура К. Ягільницьких скакунів сідлають уже нові вершники // Свобода. 2001. № 75; Земля Тернопільська: Турист. путівник. Т., 2003; Чортківщина: Істор.-турист. путівник. Т., 2007.

М. І. Корчинська

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
М. І. Корчинська . Нагірянка // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=70851 (дата звернення: 24.10.2021)