Нагольна — Енциклопедія Сучасної України

Нагольна

НАГО́ЛЬНА – річка у Луганській та Донецькій областях, ліва притока Міусу (басейн Азовського моря). Довж. 70 км, пл. бас. 978 км2. Бере початок на Донецькому кряжі, побл. м. Довжанськ Луган. обл., гирло знаходиться біля с. Дмитрівка Шахтар. р-ну Донец. обл. Долина трапецієподібна; шир. 2 км. Заплава двостороння, завширшки 100–200 м. Річище помірно звивисте. Похил річки 2,1 м/км. Живлення мішане, переважно снігове. На річці споруджено 2 шлюзи-регулятори та водосховище. Використовується для зрошування, риболовлі, водопостачання. Екол. проблеми вирішуються через залуження та залісення берегів. У пониззі Н. – смт Нижній Нагольчик Антрацитів. р-ну Луган. обл. У долині річки досліджено кургани та поселення бронз. віку (кін. 2 – поч. 1 ст. до н. е.).

О. О. Кисельова

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
О. О. Кисельова . Нагольна // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=70853 (дата звернення: 16.09.2021)