Нагорна Ольга Василівна — Енциклопедія Сучасної України

Нагорна Ольга Василівна

НАГО́РНА Ольга Василівна (28. 01. 1969, Київ) – співачка (сопрано), педагог. Дочка Н. Куделі. Нар. арт. України (2015). Нац. премія України ім. Т. Шевченка (1998). Дипломантка міжнар. конкурсів опер. співаків (Рим, 1997; Белґрад, 1998), лауреатка Міжнар. конкурсу опер. співаків ім. С. Крушельницької (Львів, 2003, 1-а премія). Закін. Київ. консерваторію (1994; кл. Є. Мірошниченко). Відтоді – солістка Нац. опери України. Водночас викладає у Нац. пед. ун-ті (від 2013 – доц. каф. теорії та методики постановки голосу), Нац. муз. академії України (від 2014; усі – Київ). Дебютувала партією Марфи в опері «Царева наречена» М. Римського-Корсакова. 1994 стажувалася у м. Сієна (Італія). 1998 брала участь у прямій трансляції опери «Ріґолетто» Дж. Верді (партія Джільди) на Радіо ВВС. Виконав. манера Н. характеризується прозорістю й легкістю звучання у віртуоз. партіях, емоц. глибиною і трепетністю – у драматичних. Володіє чистим кришталевим голосом широкого діа­пазону, високою вокал. культурою. Гастролі у Великій Британії, Бельгії, Данії, Іспанії, Нідерландах, Німеччині, Португалії, РФ, Угорщині, Франції, Швейцарії, Швеції, Японії, на Кіпрі. Має фонд. записи на Укр. радіо.

Партії: Анна Ярославна («Анна Яро­славна, королева Франції» А. Рудницького), Іоланта, Прилепа («Іоланта», «Пікова дама» П. Чайковського), Царівна Лебідь, Марфа («Казка про царя Салтана», «Царева наречена» М. Римського-Корсакова), Принцеса, Наташа Ростова («Любов до трьох апельсинів», «Вій­на і мир» С. Прокоф'єва), Донна Анна («Дон Жуан» В.-А. Моцарта), Норма (однойм. опера В. Белліні), Віолетта, Жриця, Ангел («Травіата», «Аїда», «Дон Карлос» Дж. Верді), Розіна («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Джульєтта, Марґарита («Ромео і Джульєтта», «Фауст» Ш. Ґуно), Мікаела («Кармен» Ж. Бізе), Адіна, Лючія («Любовний напій», «Лючія ді Ламмермур» Ґ. Доніцетті), Мімі, Ліу («Богема», «Турандот» Дж. Пуччіні), Серпіна («Служниця-пані» Дж. Перґолезі).

Літ.: Курышев Е. «Риголетто»: триумф и трагедия в опере // Киев. ведомости. 1997, 2 апр.; Щербіна Г. Так народжуються зірки // Веч. Київ. 1998, 11 берез.; Сікорська І. Дух змагання підтримує форму // УК. 1998. № 4–5; Товстопят Н. Три вопроса примадонне // Art-line. 1999. № 3; Носарева Л. Голос Соломії знову звучав на сцені Львівської опери // ДТ. 2003, 29 листоп.

Н. Ф. Семененко

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
Н. Ф. Семененко . Нагорна Ольга Василівна // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=70855 (дата звернення: 26.10.2021)