Нагоряни — Енциклопедія Сучасної України

Нагоряни

НАГОРЯ́НИ – село Могилів-Подільського району Вінницької області. Підпорядк. Козлів. сільс. раді. Н. знаходяться на високому пагорбі лівого берега Дністра (звідси й назва; на правому – с. Наславча Окниц. р-ну, Молдова), за 137 км від обл. центру та 36 км від райцентру й залізнич. ст. Могилів-Подільський. Пл. 0,9 км2. За переписом насел. 2001, проживала 351 особа; станом на 2020 – 128 осіб; переважно українці. Н. вперше згадуються в писем. джерелах 1680. Тривалий час навколишні землі адміністративно належали до Летичів. пов. Поділ. воєводства Польщі. Після її 2-го поділу 1793 – у складі Рос. імперії. 1793–96 Н. належали до Брацлав. намісництва; 1797–1925 – Поділ. губ.; 1795–1923 – Могилів. пов. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. У березні 1923 – липні 1930 – у складі Могилів., у липні–вересні 1930 – Вінн. округ; від 1932 – Вінн. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від 18 липня 1941 до 24 березня 1944 – під румун. окупацією. Під час звільнення села були вбиті 24 рад. воїни, які похов. у брат. могилі. На фронтах 2-ї світ. вій­ни загинули 54 воїни-земляки (встановлено пам’ятник). Пам’ятка арх-ри місц. значення – дерев’яна Іоанно-­Бого­слов. церква (1885). Об’єкти природно-заповід. фонду місц. значення: геол. пам’ятка природи Нагорян. печери (охороняється від 1969, 1 га) та ботан. заказник Нагорянський (від 2009, 145,7 га). На скелях – найдавніше в світі малюнк. письмо (піктограмне; 40 тис. р. тому). На думку дослідників, у видовбаних скел. отворах проживали неандертальці. Об­стежено залишки мегалітич. споруди, що колись була єдиним комплексом, який вражав своїми розмірами, петрогліфами та розташуванням конструкцій. Досліджено 3 пізньопалеоліт. стоянки (одну з них 1883 – В. Антонович). У давні часи неподалік проводили нар. збори, тут був облаштований печер. монастир, що став козац. осередком, а згодом збиралися гайдамаки. 1920, переховуючись у скелях, колиш. студент С.-Пе­тербур. АМ С. Сліпуха в одній із печер висік барельєф Т. Шевченка (дещо пошкоджено під час нім. окупації). В урочищі Плоцеся виявлено поселення черняхів. культури. Значну геол. цінність мають розрізи Нагорян. світи (5 га). 1982 тут розпочато буд-во Дністров. ГЕС-2, що входить до складу Дністров. комплекс. гідровузла. 1999 запущено 1-й, 2002 – остан. 3-й гідроагрегати. Установлена потуж. 40,8 МВт (3×13,6 МВт). Побл. Дністров. ГЕС-2 було утвор. буферне водосховище довж. 19 км. 2019 відкрито філію Могилів-Поділ. музею етнографії та нар. мист-ва ім. М. Руденко – Музей. комплекс «Етноістор. флай-парк “Нагоряни”», що розкриває історію села, ознайомлює з його геол. і археол. пам’ятками, висвітлює зародження та розвиток парапланеризму на Дністрі. Має єтногр. колекцію. Нині оформлено 4 музей. кімнати. Осн. напрями діяльності: н.-д., фонд., експозиц. і па­м’яткоохоронна. Щорічно у травні у Н. у рамках змагань парапланеристів «Кубок Дністра» відбува­ються авіафестивалі повітро­пла­вання «Крила Дністра».

Г. І. Денисик

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
Г. І. Денисик . Нагоряни // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=70858 (дата звернення: 26.09.2021)