Наточа Нінель Валентинівна — Енциклопедія Сучасної України

Наточа Нінель Валентинівна

НАТО́ЧА Нінель (Ноель) Валентинівна (14. 05. 1974, смт Новомиколаївка Верхньодніпров. р-ну Дніпроп. обл.) – актриса. Засл. арт. України (2015). Закін. Дніпроп. театр. уч-ще (нині Дніпро, 1993; викл. В. Божко, З. Семенкова). Відтоді працює в Одес. укр. муз.-драм. театрі ім. В. Василька. Н. – актриса широкого твор. діапазону. У репертуарі переважають ролі сильних, пристрас., енергій. жінок, творців своєї долі, які борються за щастя до перемож. кінця.

Ролі: Хівря («Сорочинський ярмарок» за М. Гоголем), Настя, Анеля Ангарович («Щастя поруч» за п’єсою «Украдене щастя», «Для домашнього огнища» за І. Франком), Рахіра («Сини Адама» В. Василька за мотивами оповідання «Земля» О. Кобилянської), Середня дочка Малахія («Народний Малахій» М. Куліша), Сонька («Гамбрінус» М. Ро­зовського за однойм. оповіданням О. Куп­ріна), Рита («Г-і-р-к-о!» за творами А. Чехова, В. Маяковського, І. Ільфа та Є. Петрова), Катерина («Шинкарка» за С. Кшивошевським), Дорімена («Міщанин-шляхтич» Ж.-Б. Мольєра), Івета («Матінка Кураж та її діти» Б. Брехта), Сюзанна («Дамський майстер» Ж. Фейдо); у кіно – Наталка Вишневська («Одружити Казанову», 2009, реж. В. Ноздрюхін-Заболотний, «Нова студія»), Олена Єжова («Курортна поліція», 2014, реж. С. Виноградов, «Авіатор-продакшн»).

Літ.: Бродавко Р. Удачная роль // ОВ. 2003, 28 янв.

Л. І. Федченко

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
Л. І. Федченко . Наточа Нінель Валентинівна // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=70895 (дата звернення: 28.09.2021)