Ная Кокі — Енциклопедія Сучасної України

Ная Кокі

НА́Я Кокі (справж. – Боришко Іван Маркіянович; 29. 05. 1940, м. Сікука, нині Поронайськ, Сахалін. обл., РФ – 19. 01. 2013, Токіо) – японський сумоїст українського походження. Засл. діяч спорту Японії (1996), засл. діяч культури Японії (2009). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (2011). Народився в сім'ї українця-переселенця з Харківщини М. Боришка та японки Ная Кіє. 1945 після приходу рад. військ на о-в Сахалін разом із матір'ю депортов. до Японії. Оскільки батько був змушений залишитися на тер. СРСР і з родиною більше не контактував, Н. взяв прізвище матері. 1956 розпочав навч. у сумоїс. школі Нішіносекі-бея під кер-вом одзекі Саґанохана. 1959 пройшов відбір до вищої ліги дзюрьо, взявши псевдонім «Тайхо» – «Великий фенікс». Від 1960 – у найвищій лізі макууті, отримав титул одзекі, від 1961 – йокодзуна («великий чемпіон»; наймолодший за всю історію сумо). 32 рази вигравав Імператор. кубок. Загалом здобув 872 перемоги (програв 182 рази). У найвищій лізі виграв 746, програв 144 бої. У 1971 завершив спорт. кар'єру. Отримавши іменну тренер. ліцензію, відкрив власну школу Тайхо-бея, яку 2004 передав зятю. 1976–2008 – у Федерації сумо Японії: від 1976 – заст. голови відділу суддів, від 1978 – дир., від 1994 – голова Центру тренувань, від 1996 – заст. голови відділу наставників, від 2005 – дир. Музею сумо. 2011 в Одесі відкрито пам'ятник Н.

Літ.: Валєєва Ю. Великий Фенікс // Зовн. справи. 2008. № 5; Борця сумо українського походження нагородили орденом за зміцнення авторитету України // День. 2011, 3–4 черв.

В. А. Чорномаз


Покликання на статтю