Національний екологічний центр України — Енциклопедія Сучасної України

Національний екологічний центр України

НАЦІОНА́ЛЬНИЙ ЕКОЛОГІ́ЧНИЙ ЦЕНТР УКРАЇ́НИ – неурядова екологічна та природоохоронна організація. Засн. 1991 у Києві з метою консолідації інтелектуал. потенціалу України для подолання екол. криз і переходу України на засади сталого (збалансов.) розвитку з урахуванням природ., етнокультур. та соц.-екон. чинників. Н. е. ц. У. – перша громад. орг-ція, офіційно зареєстрована після проголошення незалежності України. За роки своєї діяльності Н. е. ц. У. підготував низку рекомендацій з питань екол. та природоохорон. політики (зокрема збереження біо- та ландшафт. різноманіття, обґрунтування створення нових природоохорон. тер., зокрема нац. природ. парку «Бузький Гард», 2009; розвиток нац. екомережі; моніторинг стану довкілля тощо), розробив і втілив низку природоохорон. та екоосвіт. проектів та ініціатив; здійснив громад. експертизу та підготував доповнення до екол. і природоохорон. законів на стадії їхньої підготовки (Закони України «Про природно-заповідний фонд», «Про тваринний світ», «Про рослинний світ», «Про мораторій на видалення зелених насаджень на окремих об’єктах благоустрою зеленого господарства м. Києва», «Про екологічну мережу України» та ін.). Центр співпрацює з міжнар. орг-ціями, зокрема 1991 разом із «Global ReLeaf Inter­na­tional» (США) започаткував програму «Зелений німб України», спрямовану на збереження, відтворення та збільшення зелених насаджень силами громадськості. Н. е. ц. У. – чл. Міжнар. союзу охорони природи, «СEE Bank­watch Network». Брав активну участь у відзначенні Європ. року збереження природи (1995), проголошеного Радою Європи, зокрема спільно з Мін-вом охорони навколиш. природ. сере­довища та ядер. безпеки України організував конф. «Урбанізоване навколишнє середовище: охорона природи та здоров’я людини»; у підготовці міжнар. конф. Мін-ва екології та природ. ресурсів України і Ради Європи «Збереження та моніторинг біо- і ландшафтного різноманіття в Україні» (2000). Н. е. ц. У. заснував Ін-т екології (1993), т-во «Зелена Україна» (1995), Укр. ком-т сприяння Програмі ООН з довкілля в Україні (1996). Центр об’єднує бл. 600 чл. та має 20 відокремлених підрозділів у більшості областей України. Серед його вид. – ж. «Ойкумена» (1991–95), «Жива Україна» (1997–2017), «Світ в долонях» (2005–06), «Вісник Націо­нального екологічного центру України» (від 2011). У різні роки головами та співголовами Н. е. ц. У. були М. Голубець, Я. Мовчан, Л. Сандуляк, М. Огняник, І. Сіренко, нині голова – Р. Гаврилюк (від 2017).

Р. Б. Гаврилюк

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
Р. Б. Гаврилюк . Національний екологічний центр України // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=71045 (дата звернення: 16.09.2021)