Нафтою й нафтопродуктами забруднення — Енциклопедія Сучасної України

Нафтою й нафтопродуктами забруднення

НА́ФТОЮ Й НАФТОПРОДУ́КТАМИ ЗАБРУ́ДНЕННЯ – один із видів забруднення довкілля, що може виникати внаслідок різноманітних антропогенних чинників, аварій, катастроф під час нафтовидобування, нафтоперероблення, транспортування й зберігання нафти і нафтопродуктів. Величезні щорічні обсяги видобування нафти у світі зумовлюють відповідно й масштабні потрапляння її та нафтопродуктів у довкілля. Тривалий час вважали, що втрати при зберіганні та перевезенні до 5 % від видобутої нафти є допустимі, однак погіршення екол. стану спричинило перегляд міжнар. співтовариством цього критерію. Нафтопродукти (суміші газоподіб., рідких і твердих вуглеводнів різних класів, зокрема паливо; нафт. масла; парафін, церезин, вазелін; нафт. бітум; освітлювал. гас; розчинники; кокс, консистентні мастила, нафт. кисло­ти) належать до числа найпоширеніших і небезпеч. речовин, що забруднюють довкілля. Перероблення нафти не є безвідход. процесом, значна кількість шкідливих або навіть отруй. речовин потрапляє в атмо-, гідро-, літо- та біосфери. Найбільший обсяг шкідливих речовин утворюється під час процесу каталітич. крекінгу. До складу викидів входить бл. 100 найменувань речовин, зокрема й важкі метали (свинець), оксид сірки (SO2), оксид азоту (NO2), вуглекислота, чадний газ, діоксини, хлор, бензол, плавик. кислота (НF). При потраплянні в атмо­сферу вони руйнують озон і формують парник. ефект, що призводить до зміни кліматич. умов на Землі. Гази SO2, NO2 і СO2 взаємодіють з водою та згодом випадають на земну поверхню у вигляді кислот. дощів, згубно впливаючи на живі організми. У людей і тварин можуть виникати патології дихал. системи (астма, бронхіт, асфіксія та ін.). Речовини стіч. вод нафтоперероб. з-дів викликають канцероген., мутаген. і тератоген. ефекти, що також призводить до загибелі гідробіонтів. Відходи нафтоперероб. пром-сті, що забруднюють літосферу, містять адсорбенти, попіл, різноманітні осади, пил, смолу, ін. тверді речовини, що утворюються безпосередньо при переробленні нафти та очищенні стіч. вод і атмосфер. викидів. Великі площі угідь можуть забруднюватися через пошкодження нафтопроводів, при фонтануванні нафти з експлуатац. і пошук.-розвідув. свердловин. Нафта, що потрапила в ґрунт, опускається вертикально вниз під впливом сили тяжіння та одночасно розтікається вшир, проникаючи в пори між ґрунт. частинками. Забруднення ґрунтів нафтою та нафтопродуктами призводить до знач. змін фіз.-хім. властивостей, зокрема й зниження водопроникності, зростання співвідношення між вуглецем і азотом. Окрім зменшення урожайності, нафтонасичені ґрунти часто стають джерелом продукції, що шкідлива для здоров’я людини. Низькомолекулярні аліфатичні, нафтенові й особливо ароматичні вуглеводні, що входять до складу нафтопродуктів, проявляють токсич. та певною мірою наркотич. вплив на організм, вражаючи серц.-судин­ну та нерв. системи. Найбільшу небезпеку створюють поліциклічні конденсовані вуглеводні типу 3,4-бензпірену, що мають канцерогенні властивості. Потрапляння нафти у мор. води можливе унаслідок діяльності бурових платформ. Регулярно відбуваються аварії та викиди на підвод. нафтопроводах. Велика кількість нафти та нафтопродуктів потрапляє у природні води при перевезенні їх водним шляхом (гол. чином танкерами, нафтоналив. баржами й ін. суднами). Спочатку баластні води танкерів скидали в море, що призводило до знач. забруднення акваторій портів. Від 1980 діє Міжнар. конвенція з запобігання забруднення моря нафтою, що передбачає заборону зливання таких вод і нафт. залишків з танкерів всією акваторією Світ. океану. Однак з різних причин (злочинна недбалість, аварії тощо) щороку в Світ. океан потрапляє понад 10 млн т нафти. Значні нафт. забруднення океану можуть бути спричинені внаслідок військ. дій. Напр., великі виливи нафти відбувалися під час військ. сутичок між Великою Британією та Арґентиною в р-ні Фолкленд. о-вів (1980-і рр.) та між Іраком і Іраном у Перській затоці (1990).

У результаті процесів випаровування, сорбції, біохім. та хім. окиснення концентрація нафтопродуктів у воді може істотно знижуватися; при цьому значні зміни можуть відбуватися з їхнім хім. складом. Швидкість цих процесів залежить від типу нафтопродуктів, температур. режиму водного об’єкта, інтенсивності розвитку мікроорганізмів, що утилізують їх. Нафтопродукти містяться в природ. водах у різних міграц. формах: розчиненої, емульгованої, сорбованої на/в твердих частинках завислих речовин і донних відкладів, у вигляді плівки на поверхні води (т. зв. нафт. пляма). Кількісне співвідношення цих форм визначає комплекс факторів, найважливішими з яких є умови потрапляння нафтопродуктів у водний об’єкт, відстань від місця скидання, швидкість течії та перемішування водних мас, характер і ступінь забрудненості природ. вод, а також склад нафтопродуктів, їх в’язкість, розчинність, густина, т-ра кипіння компонентів. Нафтопродукти несприятливо впливають на водний рослин. і тварин. світ, фіз., хім. і біол. стан водного об’єкта, прямо чи опосередковано, як і при забрудненнях на суші, завдають шкоди організму людини. Мор. нафт. забруднення досить часто є причиною загибелі птахів і тварин, гальмують репродукцію іхтіофауни. Вміст нафтопродуктів у річк., озер., мор., підзем. водах та атмосфер. осадах переважно становить соті або десяті частки міліграма в 1 дм3. У незабруднених нафтопродуктами водних об’єктах концентрація природ. вуглеводнів може коливатися: у мор. водах – від 0,01 до 0,10 мг/дм3 і вище, в річк. і озер. – від 0,10 до 0,2 мг/дм3, іноді сягає 1,–1,5 мг/дм3. Вміст природ. вуглеводнів визначається трофністю водного об’єкта і знач. мірою залежить від біол. ситуації в ньому (розвиток і розпад фітопланктону, інтенсивність діяльності бактерій тощо). Характер розподілу нафтопродуктів і природ. вуглеводнів по вертикалі і акваторії водного об’єкта дуже складний і непостійний. Зазвичай найбільш забруднені прибережні зони. Підвищені концентрації спостерігаються в поверхневому та придон. шарах, іноді на окремих ділянках всередині водної товщі. Для ліквідації наслідків нафт. забруднення сконструйовано спец. судна, розроблено низку сорбентів і препаратів нафтоокиснюючих мікроорганізмів.

Літ.: Петряшин Л., Лысяный Г., Тарасов Б. Охрана природы в нефтяной и газовой промышленности. Л., 1984; Рудь­ко Г., Адаменко О. Екологічний моніторинг геологічного середовища: Підруч. Л., 2001; Солодкий В., Товажнянський Л., Сакара Ю. та ін. Онови екологічної безпеки: Навч. посіб. Х., 2002; Товажнянсь­кий Л., Масікевич Ю., Солодкий В. та ін. Управління природоохоронною діяльністю: Навч. посіб. Х., 2002; Соловйов В., Фик І., Варавіна Є. Екологічна безпека в нафтогазовій справі: Навч. посіб. Х., 2013; Білецький В., Орловський В., Дмитренко В., Похилко А. Основи нафтогазової справи. П.; К., 2017.

В. С. Білецький

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
В. С. Білецький . Нафтою й нафтопродуктами забруднення // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=71094 (дата звернення: 17.10.2021)