Нафтою й нафтопродуктами забруднення

НА́ФТОЮ Й НАФТО­ПРОДУ́КТАМИ ЗАБРУ́ДНЕ­Н­НЯ — один із видів за­брудне­н­ня довкі­л­ля, що може виникати внаслідок різноманітних антропоген­них чин­ників, аварій, ката­строф під час нафтовидобува­н­ня, нафтопереробле­н­ня, транс­портува­н­ня й зберіга­н­ня нафти і нафто­продуктів. Величезні щорічні обсяги видобува­н­ня нафти у світі зумовлюють від­повід­но й мас­штабні потрапля­н­ня її та нафто­продуктів у довкі­л­ля. Тривалий час вважали, що втрати при зберіган­ні та пере­везен­ні до 5 % від видобутої нафти є допустимі, однак погірше­н­ня екол. стану спричинило пере­гляд між­нар. спів­товариством цього критерію. Нафто­продукти (суміші газоподіб., рідких і твердих вуглеводнів різних класів, зокрема паливо; нафт. масла; парафін, церезин, вазелін; нафт. бітум; освітлювал. гас; роз­чин­ники; кокс, консистентні мастила, нафт. кисло­ти) належать до числа найпоширеніших і небезпеч. речовин, що за­бруднюють довкі­л­ля. Пере­робле­н­ня нафти не є без­від­ход. процесом, значна кількість шкідливих або навіть отруй. речовин потрапляє в атмо-, гідро-, літо- та біо­сфери. Найбільший обсяг шкідливих речовин утворюється під час процесу каталітич. крекінгу. До складу викидів входить бл. 100 найменувань речовин, зокрема й важкі метали (свинець), оксид сірки (SO2), оксид азоту (NO2), вуглекислота, чадний газ, діоксини, хлор, бензол, плавик. кислота (НF). При потраплян­ні в атмо­­сферу вони руйнують озон і формують парник. ефект, що призводить до зміни кліматич. умов на Землі. Гази SO2, NO2 і СO2 взаємодіють з водою та згодом випадають на земну поверх­ню у ви­гляді кислот. дощів, згубно впливаючи на живі організми. У людей і тварин можуть виникати патології дихал. системи (астма, бронхіт, асфіксія та ін.). Речовини стіч. вод нафтоперероб. заводів викликають канцероген., мутаген. і тератоген. ефекти, що також призводить до загибелі гідробіо­нтів. Від­ходи нафтоперероб. промисловості, що за­бруднюють літо­сферу, містять адсорбенти, попіл, різноманітні осади, пил, смолу, ін. тверді речовини, що утворюються без­посередньо при пере­роблен­ні нафти та очищен­ні стіч. вод і атмо­сфер. викидів. Великі площі угідь можуть за­бруднюватися через по­шкодже­н­ня нафто­проводів, при фонтануван­ні нафти з екс­плуатац. і пошук.-роз­відув. свердловин. Нафта, що потрапила в ґрунт, опускається вертикально вниз під впливом сили тяжі­н­ня та одночасно роз­тікається вшир, проникаючи в пори між ґрунт. частинками. За­брудне­н­ня ґрунтів нафтою та нафто­продуктами призводить до знач. змін фіз.-хім. властивостей, зокрема й зниже­н­ня водо­проникності, зро­ста­н­ня спів­від­ноше­н­ня між вуглецем і азотом. Окрім зменше­н­ня урожайності, нафтонасичені ґрунти часто стають джерелом продукції, що шкідлива для здоровʼя людини. Низькомолекулярні аліфатичні, нафтенові й особливо ароматичні вуглеводні, що входять до складу нафто­продуктів, проявляють токсич. та певною мірою наркотич. вплив на організм, вражаючи серц.-судин­ну та нерв. системи. Найбільшу небезпеку створюють поліциклічні конденсовані вуглеводні типу 3,4-бензпірену, що мають канцероген­ні властивості. Потрапля­н­ня нафти у мор. води можливе унаслідок діяльності бурових платформ. Регулярно від­буваються аварії та викиди на під­вод. нафто­проводах. Велика кількість нафти та нафто­продуктів потрапляє у природні води при пере­везен­ні їх водним шляхом (гол. чином танкерами, нафтоналив. баржами й ін. суднами). Спочатку баластні води танкерів скидали в море, що призводило до знач. за­брудне­н­ня акваторій портів. Від 1980 діє Між­нар. конвенція з запобіга­н­ня за­брудне­н­ня моря нафтою, що перед­бачає заборону злива­н­ня таких вод і нафт. залишків з танкерів всією акваторією Світ. океану. Однак з різних причин (злочин­на не­дбалість, аварії тощо) щороку в Світ. океан потрапляє понад 10 млн т нафти. Значні нафт. за­брудне­н­ня океану можуть бути спричинені внаслідок військ. дій. Напр., великі виливи нафти від­бувалися під час військ. сутичок між Великою Британією та Арґентиною в р-ні Фолкленд. о-вів (1980-і рр.) та між Іраком і Іраном у Перській затоці (1990).

У результаті процесів випаровува­н­ня, сорбції, біо­хім. та хім. окисне­н­ня концентрація нафто­продуктів у воді може істотно знижуватися; при цьому значні зміни можуть від­буватися з їхнім хім. складом. Швидкість цих процесів залежить від типу нафто­продуктів, температур. режиму водного обʼєкта, інтенсивності роз­витку мікроорганізмів, що утилізують їх. Нафто­продукти містяться в природ. водах у різних міграц. формах: роз­чиненої, емульгованої, сорбованої на/в твердих частинках завислих речовин і дон­них від­кладів, у ви­гляді плівки на поверх­ні води (т. зв. нафт. пляма). Кількісне спів­від­ноше­н­ня цих форм ви­значає комплекс факторів, найважливішими з яких є умови потрапля­н­ня нафто­продуктів у водний обʼєкт, від­стань від місця ски­да­н­ня, швидкість течії та пере­мішува­н­ня водних мас, характер і ступінь за­брудненості природ. вод, а також склад нафто­продуктів, їх вʼязкість, роз­чин­ність, густина, температура кипі­н­ня компонентів. Нафто­продукти не­сприятливо впливають на водний рослин. і тварин. світ, фіз., хім. і біол. стан водного обʼєкта, прямо чи опосередковано, як і при за­брудне­н­нях на суші, завдають шкоди організму людини. Мор. нафт. за­брудне­н­ня досить часто є причиною загибелі птахів і тварин, гальмують ре­продукцію іхтіофауни. Вміст нафто­продуктів у річк., озер., мор., під­зем. водах та атмо­сфер. осадах пере­важно становить соті або десяті частки мілі­грама в 1 дм3. У неза­бруднених нафто­продуктами водних обʼєктах концентрація природ. вуглеводнів може коливатися: у мор. водах — від 0,01 до 0,10 мг/дм3 і вище, в річк. і озер. — від 0,10 до 0,2 мг/дм3, іноді сягає 1,–1,5 мг/дм3. Вміст природ. вуглеводнів ви­значається трофністю водного обʼєкта і знач. мірою залежить від біол. ситуації в ньому (роз­виток і роз­пад фітопланктону, інтенсивність діяльності бактерій тощо). Характер роз­поділу нафто­продуктів і природ. вуглеводнів по вертикалі і акваторії водного обʼєкта дуже складний і непо­стійний. За­звичай найбільш за­бруднені прибережні зони. Під­вищені концентрації спо­стерігаються в поверх­невому та придон. шарах, іноді на окремих ділянках всередині водної товщі. Для ліквідації наслідків нафт. за­брудне­н­ня сконстру­йовано спец. судна, роз­роблено низку сорбентів і препаратів нафтоокиснюючих мікроорганізмів.

Завантажити статтю