Нафтохімік Прикарпаття — Енциклопедія Сучасної України

Нафтохімік Прикарпаття

«НАФТОХІ́МІК ПРИКАРПА́ТТЯ» – одне з найстаріших підприємств нафтопереробної промисловості України та Європи. Засн. наприкінці 19 ст. у м. Надвірна (нині Івано-Фр. обл.) як приват. сезон. нафтоперегон. з-д. Офіц. датою відліку історії підпр-ва прийнято вважати 1902, коли зафіксовано першу згадку про нього. Згодом – Надвірнян. нафтоперероб. з-д. На підпр-во нафту постачали у дерев'яних бочках з родовищ у селах Битків (нині смт), Пасічна (нині обидва – Надвірнян. р-ну), Космач (нині Богородчан. р-ну Івано-Фр. обл.), а також у цистернах із м. Борислав (нині Львів. обл.). Улітку 1927 на з-ді переробили 450 т нафти. За допомогою 7-кубової установки перегонки нафти періодич. дії одержували бензин з кінцем кипіння 225 °С, освітлюв. гас з кінцем кипіння 350 °С і мазут. 1936 перевезено обладнання з нафтоперероб. з-ду в с. Печеніжин (нині смт Коломий. р-ну Івано-Фр. обл.), встановлено 2 великих куба з дефлегматорами для одержання парафін. масла. Згодом парафін. цех виготовляв 40 т парафіну на місяць. 1937–38 підпр-во щомісячно вже переробляло 750 т нафти. 1939 потуж. складала 1 тис. т нафти на місяць. У вересні того ж року після входження краю до складу УРСР підпр-во націоналізовано. 1940 введено в експлуатацію ще один куб для перегонки нафти на 24 м3, унаслідок чого потуж. збільшилася до 1150 т нафти на місяць. Під час нім. окупації з-д не працював. Обладнання парафін. цеху та кубові установки перегонки нафти були вивезені в Німеччину. Після того, як нім. війська залишили Надвірну, розпочато відновлення з-ду. Наприкінці 1944 на ньому переробляли 1150 т нафти на місяць. 1945 привезені зі Станіслав. нафтоперероб. з-ду (нині Івано-Франківськ) куб для перегонки нафти і котел дозволили збільшити переробку до 1350 т нафти на місяць. 1949 додатково введено в дію куб на 44 м3 з підігрівачем. 1954–55 з-д докорінно реконструйовано, побудовано атмосферно-трубчату установку потуж. 200 т нафти на добу. 1961 введено в дію комбінов. установку ЕЛЗУ-АВТ потуж. 600 тис. т на рік, ТЕЦ потуж. 2,5 МВт і бітумну установку потуж. 88 тис. т на рік, 1963 – новий парафін. цех, 1964 – установку терміч. крекінгу потуж. 400 тис. т сировини на рік, 1967 – установку з вироб-ва електрод. коксу потуж. 300 тис. т на рік, 1968 – цех з вироб-ва синтет. жирних кислот потуж. 25 тис. т на рік, 1969 – установку інерт. газу, 1970 – установку каталіт. риформінгу № 1 потуж. 300 тис. т, 1971 – газофакел. госп-во. Від кін. 1960-х рр. – ім. 50-річчя Великої Жовтн. соціаліст. революції. У 1970-х рр. проведено реконструкцію та здійснено інтенсифікацію вироб-ва, додатково розпочато розливання бензину та гасу у пляшечки і фасування парафіну для побут. потреб. 1983 запущено установку ЕЛЗУ-АТ-3 потуж. 1 млн т нафти на рік, 1985 – комплекс з вироб-ва низькомолекуляр. кислот, 1987 – комплекс споруд для очищення стоків Надвірної. Від 1994 – ВАТ (нині ПАТ) із сучас. назвою. У тому ж році введено в експлуатацію комплекс каталітич. риформінгу № 2 потуж. 300 тис. т на рік, 1997 – дільницю наливання нафтопродуктів у автоцистерни, 1998 впроваджено автоматизов. систему вимірювання рівнів у товарно-сировин. парку, 1999 запроваджено автомат. систему піногасіння. 1995 об'єм переробленої нафти становив 1052 тис. т, 1996 – 889 тис. т, 1997 – 738,3 тис. т. У 2000-х рр. завершено розширення установки мех. очищення стіч. вод, реконструйовано установку компримування газу (факел. госп-во), введені в дію резервуар. парк зберігання нафти об'ємом 120 тис. м3, установку сепарації газу, нафтопровід Долина–Надвірна протяжністю 70 км, впроваджено фіз.-хім. очищення стіч. вод за технологією нім. фірми «AWAS Heinz Ihne», запущено 2-у чергу товарно-сировин. парку на 100 тис. м3, збудовано парк сировини гідроочищення дизел. палива. 2008 об'єм переробленої нафти, порівняно з 2007, знизився на 67 % і склав 281,4 тис. т, виготовленого бензину – відповідно на 80,8 % і 49,5 тис. т, дизел. палива – на 65,4 % і 109,3 тис. т, мазуту – на 68,9 % і 31,8 тис. т. У січні 2009 підпр-во зупинене (кількість працівників становила 1,5 тис. осіб), відтоді через криз. явища практично не здійснює вироб. діяльності. Остан. часом асортимент продукції «Н. П.» складали: автомобіл. неетильовані бензини А-80, А-92, А-95; дизел. паливо Л-0,20-40, Л-0,50-40, 3-0,20(-25), 3-0,50-(-25); сировина для каталітич. крекінгу – вакуум. газойль; паливні мазути М-40, М-100; освітлювал. гас ГО-20; нафт. кокси КС-8, КС-5, КС-О, КС-сумарний; вуглеводневий скраплений газ для комунально-побут. споживання СПБТ. Підпр-во здійснювало експорт у країни СНД, Швецію, Австрію, Румунію, Швейцарію та ін. Тривалий період його очолювали Ю. Солдак (1944–65) і Л. Буній (1980–97). У 2017 головою правління затв. І. Юркевича. Нині у складі комплексу первин. перероблення нафти, що виконує функції знесолення, зневоднення та перероблення нафти з одержанням компонентів автомобіл. бензинів, дизпалива, мазуту та технол. газу, а також сировини для вторин. процесів, – установки ЕЛЗУ-АВТ потуж. 1,5 млн т нафти на рік, ЕЛЗУ-АТ-3 потуж. 1 млн т нафти на рік (після реконструкції становитиме 2,5 млн т нафти на рік). Установки на базі комплексу деструктив. перероблення сировини (випуск високооктан. бензинів, скрапленого газу та нафт. коксу): з підготовки сировини для процесів каталітич. реформування бензин. фракції потуж. 810 тис. т на рік, каталітич. реформування № 1 і № 2 потуж. 300 тис. т на рік кожна, сповільненого коксування потуж. 300 тис. т на рік, компримування газів (факел. госп-во), вироб-ва інерт. газу та кисню. Багато коштів підпр-во виділяло на розвиток інфраструктури міста, спорудження житл. будинків, спорт. об'єктів, закладів культури, дитсадків та ін. Знач­на кількість вихованців СДЮШОР, організованої при «Н. П.», стала під кер-вом Є. Боднарука переможцями та призерами світ. і європ. змагань із самбо та дзюдо, а Р. Гонтюк здобув срібну (2004) і бронз. (2008) олімп. медалі. Деякий час «Н. П.» був ген. спонсором баскетбол. клубу «Говерла» (Івано-Франківськ). При Будинку культури «Н. П.» функціонували бл. 17 самодіял. колективів, зокрема нар. естрад. оркестр (довголіт. кер. був Б. Муєшин) і нар. вокал. ансамбль «Бистрянка» (кер. – засл. арт. України О. Молодій; нині підпорядк. рай. Будинку культури).

Літ.: ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття»: Буклет. 1995; Акціонерне товариство «Нафтохімік Прикарпаття» в 1995–1997 рр. 1997; ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» 100 років. 2002 (усі – Надвірна).

У. І. Бошко, В. Ю. Гринішак, О. М. Зварчук, Н. Я. Сербенюк


Покликання на статтю