Нарцисизм — Енциклопедія Сучасної України

Нарцисизм

НАРЦИСИ́ЗМ – риса характеру, що полягає у винятковій самозакоханості. Термін «Н.» походить від імені героя грец. міфу Нарциса, який відкинув кохання німфи Ехо. У покарання за це він був приречений закохатися у власне відображення у воді озера й помер від цієї любові. У психології та психіатрії надмір. Н. розглядають як серйозну особистісну дисфункцію або розлад особистості. Часто говорять про нарцисичну акцентуацію характеру. Слова «Н.», «нарцисичний» та «нарцис» зазвичай використовують як негативно забарвлені, що вказують на марнославство, зарозумілість, его­їзм або просто самозакоханість. Щодо соц. групи вони можуть іноді означати елітарність. Нарциси самовпевнені, люблять тільки себе, ставляться зневажливо до ін. людей, байдужі до їхніх проблем. З. Фройд вважав, що певний Н. є невід'єм. частиною будь-якої людини від її народження, і був першим, хто вжив цей термін у психології. У психо­аналізі його використовують для позначення первин. стану лібідо, спрямованого на власне «Я»; вто­рин. стану спрямовування лібідо на самого себе, об'єктом якого є власне тіло; статевої перверсії, що полягає в ерот. потязі до влас. тіла; нарцисичне задоволення (несвідоме самомилування) членів певного культур. співтовариства влас. культурою. К.-Ґ. Юнґ вважав Н. наслідком недбалого сімей. виховання, Е. Моррісон стверджував, що дорослій людині розумна кількість здорового Н. дозволяє збалансувати задоволення своїх потреб щодо оточуючих, К. Горні розглядала Н. як один із напрямів розвитку неврозу, що з'являється на основі тривоги, Е. Фромм визначив зло­якіс. Н. як складову частину «синдрому роз­паду» у формах індивід. та сусп. Н.

Деякі вчені констатують, що Н. – це досить рідкіс. розлад, тоді як інші говорять про «епідемію», що почалася в індустр. та постіндустр. еру. За останні кілька десятиліть відбувся перехід від звеличення колективного до зосередження на особистому. Поширення ідеології індивідуалізму оз­начало також, що сім'я та оточення більше не могли забезпечувати людині таку підтримку, як раніше, а дослідж. показують, що близькі стосунки з родиною та друзями позитивно впливали на здоров'я людей, зокрема й ментальне. Із розпадом соц. зв'язків заводити й підтримувати осмислені стосунки стало складніше. Фокус змістився з питання «Що краще для моєї сім'ї і друзів?» до питання «Що краще для мене?». Розвиток технологій і поява соц. мереж разюче змінив те, як ми проводимо час дозвілля й спілкуємося. Інтернет-залежність стала серйоз. проблемою: дослідж. показують, що залежність від Fa­ce­book, Instagram тощо часто по­в'я­зана з нарцисич. поведінкою.

Літ.: Когут Х. Анализ самости: систематический подход к лечению нарцисси­ческих нарушений личности. Москва, 2003; Соколова Е. Т., Чечельницкая Е. П. Психология нарциссизма. Москва, 2004; Холмогорова А. Б., Гаранян Н. Г. Нарциссизм, перфекционизм и депрессия // Консультатив. психология и психотерапия. 2004. № 1; Шамшикова О. А. Миф о нарциссе как модель универсальных внутриличностных проблем современного человека // Мир науки, культуры, об­разования. 2009. № 4.

С. І. Болтівець

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
С. І. Болтівець . Нарцисизм // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=71142 (дата звернення: 23.10.2021)