Нарцисизм

НАРЦИСИ́ЗМ — риса характеру, що полягає у винятковій самозакоханості. Термін «Н.» походить від імені героя грец. міфу Нарциса, який від­кинув коха­н­ня німфи Ехо. У покара­н­ня за це він був приречений закохатися у власне від­ображе­н­ня у воді озера й помер від цієї любові. У психології та психіатрії надмір. Н. роз­глядають як сер­йозну особистісну дис­функцію або роз­лад особистості. Часто говорять про нарцисичну акцентуацію характеру. Слова «Н.», «нарцисичний» та «нарцис» за­звичай використовують як негативно забарвлені, що вказують на марнославство, заро­зумілість, его­їзм або просто самозакоханість. Щодо соц. групи вони можуть іноді означати елітарність. Нарциси само­впевнені, люблять тільки себе, ставляться зневажливо до ін. людей, байдужі до їхніх про­блем. З. Фройд вважав, що певний Н. є невід­ʼєм. частиною будь-якої людини від її народже­н­ня, і був першим, хто вжив цей термін у психології. У психо­­аналізі його використовують для по­значе­н­ня первин. стану лібідо, спрямованого на власне «Я»; вто­рин. стану спрямовува­н­ня лібідо на самого себе, обʼєктом якого є власне тіло; статевої перверсії, що полягає в ерот. потязі до влас. тіла; нарцисичне задоволе­н­ня (несві­доме самомилува­н­ня) членів певного культур. спів­товариства влас. культурою. К.-Ґ. Юнґ вважав Н. наслідком не­дбалого сімей. вихова­н­ня, Е. Мор­рісон стверджував, що дорослій людині ро­зумна кількість здорового Н. до­зволяє збалансувати задоволе­н­ня своїх потреб щодо оточуючих, К. Горні роз­глядала Н. як один із напрямів роз­витку неврозу, що зʼявляється на основі тривоги, Е. Фромм ви­значив зло­­якіс. Н. як складову частину «син­дрому роз­­паду» у формах індивід. та сусп. Н.

Деякі вчені кон­статують, що Н. — це досить рідкіс. роз­лад, тоді як інші говорять про «епідемію», що почалася в індустр. та постіндустр. еру. За остан­ні кілька десятиліть від­бувся пере­хід від звеличе­н­ня колективного до зосередже­н­ня на особистому. Пошире­н­ня ідеології індивідуалізму оз­начало також, що сімʼя та оточе­н­ня більше не могли забезпечувати людині таку під­тримку, як раніше, а дослідж. показують, що близькі стосунки з родиною та друзями позитивно впливали на здоровʼя людей, зокрема й ментальне. Із роз­падом соц. звʼязків заводити й під­тримувати осмислені стосунки стало складніше. Фокус змістився з пита­н­ня «Що краще для моєї сімʼї і друзів?» до пита­н­ня «Що краще для мене?». Роз­виток технологій і поява соц. мереж разюче змінив те, як ми проводимо час до­зві­л­ля й спілкуємося. Інтернет-залежність стала сер­йоз. про­блемою: дослідж. показують, що залежність від Fa­ce­book, Instagram тощо часто по­вʼя­зана з нарцисич. поведінкою.

Завантажити статтю