Народознавче товариство — Енциклопедія Сучасної України

Народознавче товариство

НАРОДОЗНА́ВЧЕ ТОВАРИ́СТВО Засн. 1895 у Львові з ініціативи А. Каліни, Я. Карловича, З. Василевського та І. Франка. До комісії зі створення Н. т. (сформов. 1894 під час Край. виставки у Львові на З'їзді польс. літераторів і журналістів) входили А. Каліна, Я. Бодуен де Куртене, Г. Біґеляйзен, І. Франко, Я. Карлович, Е. Кольбушевський, С. Рамульт, М. Рибовський. Мета діяльності Н. т. – «дослідження польського, руського та сусідніх народів і розповсюдження зібраних про них відо­мостей». Перше наук. засідання відбулося 28 листопада 1895 у за­лі Львів. ун-ту (доповідь І. Франка «Сучасні напрями в народознавстві»). Президенти – А. Каліна (1895–­1905), Ю.-Г. Калленбах (1905–10), А. Кринський (1910–14), В. Брухнальський (1917–26), Я. Чеканов­ський (1926–45); секр. т-ва – А. Фі­шер (1911–43). У 1895 членами Н. т. (194 особи) були дир. та вчителі шкіл, муз. т-в, інспектори шкіл. округів, викл. та студенти, духов­ні особи, літератори та ред. зі Льво­ва, Кракова (нині Польща), Стані­слава (нині Івано-Франківськ) та ін. міст Галичини. Серед них – відомі українці І. Франко, О. Колесса, К. Студинський, а також чл.-кор. В. Нерінґ (Вроцлав), А. Брюкнер (Берлін), Ї. Полівка, Л. Нідерле, Ф. Ржегорж, Ч. Зібрт (усі – Прага), М. Габерландт (Відень), Ф. Бартош (Брно), В. Лебінський (Познань). На поч. існування т-ва в його скла­ді діяли наук. секції: геогр. (кер. А. Реман), антропол. (Б.-Т. Дибовський), пром. (В. Ребчинсь­кий), муз. (М. Солтис), мовознав­ча та літ. (А. Каліна, Г. Біґеляйзен), археол. (А. Чоловський), нар. при­родознавства (В. Немілович), соціол. (І. Франко). Н. т. видавало ж. «Lud». Співпрацювало з Сілезій. народозн. т-вом у Вроцлаві, Бер­лін. народозн. т-вом, Рос. геогр. т-вом, Познан. т-вом приятелів наук. та ін., ред. ж. «Man», «Česky Lid», «Zeitschrift für Ethnologie», «Zeit­schrift für Österreichische Volks­kunde», «Anthropos». Т-во тісно спів­працювало з Львів. ун-том: 1913–­25 діяло в Антропол.-етнол. ін-ті, від 1925 – в Етнол. ін-ті. Останні заг. збори Н. т. відбулися 1939. Т-во мало б-ку та архів, зокрема польових етногр. матеріалів. Після 2-ї світ. вій­ни Ю. Ґаєк, Л. Гальбан та Я. Чекановський відродили т-во, від 1947 діє як Польс. народозн. т-во; до 1951 перебувало в Люб­ліні, 1951–53 – Познані, від 1953 – Вроцлаві (усі – Польща).

Літ.: J. Czekanowski. Półwiecze Towa­rzys­twa Ludoznawczego // Lud. 1946. T. 36; Z. Kłodnicki. Towarzystwo Ludoznawcze we Lwowie (dziesięciolecie Antoniego Kaliny) // Literatura Ludowa. 1995. № 4–5; Kronika Pol­skiego Towarzystwa Ludoznawczego (1895–­1995). Wrocław, 1997; Polskie Towarzystwo Ludoznawcze // Oddział Polskiego Towa­rzystwa Ludoznawczego w Krakowie. Wroc­ław; Kraków, 2007; Z. Jasiewicz. Początki polskiej etnologii і antropologii kulturowej (od konca XVIII wieku do roku 1918). Poznаń, 2011.

M. Міхальська

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю