Народні школи — Енциклопедія Сучасної України

Народні школи

НАРО́ДНІ ШКО́ЛИ – загальна назва нижчих загальноосвітніх навчальних закладів у сфері освіти Російської імперії. Перший «Уставъ народнымъ учи­лищамъ въ Російской имперіи», що запроваджував 2 типи навч. закладів (гол. і малі уч-ща), при­йнято 1786. Відповідно до нього передбачено відкрити у кожному губерн. місті 4-класні гол. нар. уч-ща з 5-річ. строком навч., у повіт. містах – 2-класні малі уч-ща (у Наддніпрян. Україні – 18 гол. і малих нар. уч-щ). 1804 до Н. ш. віднесено парафіял. уч-ща з терміном навч. 1 р., признач. для нижчих станів, переважно селян. Назва «нар. уч-ща» збереглася в «Положеніи о начальныхъ народ­ныхъ училищахъ» (1864), а також у «Положеніи о народныхъ учили­щахъ» (1874), що діяло до кін. 1917. Під час реформи 1828 узаконено відокремлення Н. ш. від серед. освіти та становий принцип навч. (замінений на позастановий лише 1864). До нар. уч-щ, які називали також Н. ш., належали початк. міністер., земські, міські, залізничні, фабричні, парафіял. (церк.-парафіял.) і деякі ін. школи. Н. ш. могли створювати держ. і громад. установи, відомства, приватні особи, що значно ускладнювало систему заг. освіти Рос. імперії. Так, в укр. губерніях діяло 45 різновидів шкіл. Вони, як і в рос. губерніях, були одно- (2–3 р. навч.) і двокласні (5–6 р.) та давали елементарні знання дітям із сусп. низів. Тут вивчали Закон Божий, церк.-сло­в'ян. грамоту, рос. мову, чистописання, арифметику, у двокласних додатково – географію, природознавство. Навч. проводили рос. мовою, що стало одним із засобів русифікації українців. У серед. 19 ст. в укр. губерніях із корінним насел. у 23,5 млн осіб нарах. всього 1320 Н. ш. різних типів, де навч. трохи більше 61 тис. учнів. Таким чином, поза освітою залишалося майже 98 % дітей. За положенням 1872, що усувало наступність між початк. уч-щами і серед. школами, повіт. уч-ща перетворено на міські. Станом на 1896 у міських уч-щах навч. 17 913, у повіт. – 1130 учнів. Наприкінці 19 ст. в укр. губерніях діяло 16 798 Н. ш., із них міністер. – 5495, земських – 3179, церк.-парафіял. – 8061, ін. відомств – 14, неділ. – 49; на поч. 1911 – 19 879 Н. ш. (84 % – однокласні уч-ща), в яких навч. 1 475 523 дитини. 1912 запроваджено новий тип Н. ш. – вищі початк. уч-ща з 4-річ. курсом навч. (1916 в укр. губерніях їх діяло 300). Мережа Н. ш. 19 – поч. 20 ст. була недостатньою, погано фінансувалася, грамотність насел. залишалася низькою, зміст навч. – недостатнім, зокрема в Одес. навч. окрузі навчалися лише 53,4 %, Харків. – 49,8 %, Київ. – 41,2 % дітей. За рівнем писемності мешканці укр. губерній значно поступалися мешканцям центр.-рос. губерній.

Т. І. Лазанська


Покликання на статтю