Народні художні промисли — Енциклопедія Сучасної України

Народні художні промисли

НАРО́ДНІ ХУДО́ЖНІ ПРО́МИСЛИ В Україні Н. х. п., як складова народного мистецтва, досягли знач. розвитку в 18–19 ст. До осн. видів Н. х. п. належать вишивання, гончарство, кераміка, килимарство, лозоплетіння, ткацтво, різьбярство. Виробляли художні тканини для пошиття одягу, прикрашання інтер’єру житла та використання у побуті, потреб церкви, вироби зі шкіри, дерев’яний, гончарний і гутний посуд, меблі, знаряддя праці, а також сакрал. предмети (мальовані на дереві та склі хатні ікони, різьблені хрести й натільні хрестики тощо). Засн. на ручній праці Н. х. п. у 2-й пол. 19 ст. не витримували конкуренції фабрич. продукції і почали занепадати. За їх збереження й розвиток виступали губерн. земства, т-ва прихильників Н. х. п. та навіть уряд. комісія австр. сейму. Це сприяло їх підтримці та поширенню, так було засн. гончарну школу (1875) та школу дерев’яного промислу (1894) в Коломиї, ткац. навч. школу в Косові (1882; обидва – нині Івано-Фр. обл.), крайову школу столярства в Станіславі (нині Івано-Франківськ, 1883), різьбяр.-каменяр. школу в Тернополі (1894) та ін. Окрім приват., коли виготовленням тих чи ін. виробів займається хтось у родині, або й вся родина, Н. х. п. були поширені у багатьох мона­стир., міських та сільс. майстернях. За багатьма містечками та селами України навічно закріпилася слава відомих осередків того чи ін. виду Н. х. п. До найбільших центрів гончарства та кераміки в Україні належать: Опішня, Олешня, Вільхівка, Міські Млини, Нова Водолага, Ізюм, Гнилець, Дибинці, Васильків, Адамівка, Межигір’я, Бубнівка, Косів, Пістинь, Коломия, Хуст, Берегове. Вишивання традиційно розвивалося на всій тер. України, однак світ. слави набули вироби майст­рів з Решетилівки, Космача, Борщева, Яворова. Майстрами ткац­­тва та килимарства славилися Дігтярі, Богуслав, Кролевець, Косів, Хотин, Клембівка. Різьбярство розвивалося у Яворові, Річці, Брустурах, Гутиську. Лозоплетінням займалися у багатьох селах на Остерщині Черніг. обл., Полтавщині, Сумщині, Буковині та Закарпатті. Серед відомих осередків: Чернігів, Лохвиця, Мала Перещепина, Уза. Кілька видів Н. х. п. успішно розвивали у Великих Сорочинцях, Вижниці, Уж­городі, Косові, Решетилівці. У 1920-х pp. в УСРР Н. х. п. організували в кооперативи, які у 1960-х pp. реорганізували в держ. ф-ки худож. виробів. У різний час діяли худож.-вироб. об’єднання «Гуцульщина» (Косів), «Вінничанка», Київське виробничо-художнє об’єд­нання ім. Т. Шевченка, «Полтавчанка», «Україна» (Харків), ф-ки «Богуславка» (Київ. обл.), Великосорочинська фабрика художніх виробів ім. Н. Крупської (Миргород. р-н Полтав. обл.), Драчинська художньо-сувенірна фабрика (Сваляв. р-н Закарп. обл.), Івано-Франківська фабрика ім. Р. Люксембурґ, «Кролевецьке художнє ткацтво» (Сум. обл.), Львівська фабрика художніх виробів ім. Лесі Українки, Решетилівська фабрика художніх виробів ім. К. Цеткін (Полтав. обл.), Ужгородська фабрика художніх виробів «Худож­пром», з-д «Художній керамік» (смт Опішня Зіньків. р-ну Полтав. обл.). Вироби Н. х. п. експонували на обл., респ., всесоюз. і міжнар. виставках, у музеях (зокрема НМУНДМ, МЕХП, Коломий. музеї нар. мист-ва Гуцульщини та Покуття), музеях нар. арх-ри та побуту в Києві, Львові, Ужгороді, Переяславі (Київ. обл.), Чернівцях.

Літ.: Манучарова Н. Д. Художні промисли Української PCP. К., 1953; Бутник-Сіверський Б. С. Український радянсь­кий сувенір. К., 1972; Народні художні промисли України. К., 1979; Художні промисли України. К., 1979; Народні художні промисли УРСР. К., 1986; Антонович Є. А., Захарчук-Чугай Р. В., Станкевич М. Є. Декоративно-прикладне мистецтво. Л., 1992; Логвин Г. Народне мистецтво і його роль у формуванні ментальності людини // ОМ. 1999. № 1–2.

М. Є. Станкевич

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
М. Є. Станкевич . Народні художні промисли // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=71174 (дата звернення: 17.10.2021)