Народний комісаріат державної безпеки УРСР — Енциклопедія Сучасної України

Народний комісаріат державної безпеки УРСР

НАРО́ДНИЙ КОМІСАРІА́Т ДЕРЖА́ВНОЇ БЕЗПЕ́КИ УРСР (НКДБ УРСР) – союзно-республіканський орган державної безпеки. Створ. указом Президії ВР УРСР «Про поділ Народного комісаріату внутрішніх справ УРСР» від 12 березня 1941, згідно з яким на підставі союз. законодавства (указ Президії ВР СРСР від 3 лютого 1941) Народний комісаріат внутрішніх справ УРСР роз'єд­нано на два наркомати: внутр. справ (НКВС) і держ. безпеки (НКДБ). Наркомом новоствор. наркомату став П. Мешик. Відповідні зміни та доповнення до статей 45 і 48 Конституції УРСР внесено ВР УРСР 21 березня 1941. НКДБ УРСР отримав статус союзно-респ. наркомату, а наркома було введено до складу РНК УРСР. Створення окремого НКДБ зумовлено необхідністю звільнити органи держ. безпеки від невластивих їм функцій – охорони громад. порядку тощо. На думку парт.-держ. кер-ва, така реорганізація в умовах розпочатої 2-ї світ. вій­ни мала сприяти оптимізації апарату НКВС і покращенню та вдосконаленню розвідув. і контррозвідув. діяльності органів держ. безпеки. Структура та завдання НКДБ УРСР повністю збігалися зі структурою та завданням заг.-союз. НКДБ: розвідув.-інформ. діяльність; охорона кордонів, вищих держ. органів, особливо важливих об'єктів; забезпечення уряд. зв'язку; боротьба з бандитизмом, шпигунством, диверсіями, заколотами, інакомисленням, екон. злочинами. Місц. органами НКДБ УРСР були обл. упр., рай. відділ. створювали у р-нах розташування великих пром. підпр-в оборон. або заг.-союз. значення. Також передбачено орг-цію оператив. відділ. і пунктів НКДБ на великих залізнич. станціях і у мор. портах. Штати НКДБ УРСР та його місц. органів оголошено у відповід. наказі від 26 травня 1941. Заст. наркома держ. безпеки УРСР став С. Савченко, який, обіймаючи від 5 березня посаду нач. 1-го упр., виконував обов'язки заст. наркома. Після нападу нацист. Німеччини на СРСР згідно з указом Президії ВР СРСР від 20 липня 1941 НКВС СРСР і НКДБ СРСР об'єднано в один наркомат – НКВС СРСР, на поч. серпня 1941 аналогічно об'єднано НКВС УРСР і НКДБ УРСР.

Відновлення органів держ. безпеки в УРСР розпочато в сере­дині 1943 – після звільнення більшої частини тер. СРСР від нім. військ та реорганізації заг.-союз. структур. Постановою ЦК ВКП(б) і указом Президії ВР СРСР від 14 квітня 1943 створ. НКДБ СРСР на чолі з В. Меркуловим. На підставі рішень заг.-союз. органів відновлено існування і НКДБ УРСР. Його структура та завдання, як і раніше, відповідали заг.-союз. стандартам і структурно-функц. побудові НКДБ СРСР. Наказом НКДБ СРСР від 7 травня 1943 очільником відновленого наркомату призначено С. Савченка, якого Президія ВР УРСР офіційно затвердила 25 жовтня 1943. Апарат НКДБ УРСР фактично розпочали формувати в червні 1943 у м. Калач Воронез. обл. (РФ) у формі оператив. груп. Разом із військами або армій. розвідув. групами вони входили у визволені насел. пункти із завданням захоплювати архіви розвідув. і карал. органів німців (знайдені документи давали можливість співроб. НКДБ виявляти і розшукувати колаборантів). Згодом на базі оператив. груп сформовано органи НКДБ УРСР. У липні та вересні 1943 затв. тимчас. штатний розклад, штат центр. апарату НКДБ УРСР і 8-ми обл. управлінь. Загалом на час створення НКДБ УРСР налічував 2398 осіб особового складу, зокрема в оператив. упр. і відділах працювали 1771, в адм.-госп. підрозділах – 627 осіб. У липні 1945, незважаючи на те, що НКДБ було цивіл. відомством, спец. звання працівників НКДБ замінено військ. званнями. НКДБ УРСР ліквідовано одночасно з ліквідацією НКДБ СРСР після прийняття ВР СРСР 15 березня 1946 закону «О преобразовании Совета Народных Комиссаров СССР в Совет Министров СССР и Советов Народ­ных Комиссаров союзных и ав­тономных республик – в Советы Министров союзных и автоном­ных республик». Відповідно до цього закону Президія ВР УРСР 25 березня 1946 видала указ «Про перетворення Ради Народних Комісарів Української РСР на Раду Міністрів Української РСР і Народних Комісаріатів Українсь­кої РСР на Міністерства Української РСР». Таким чином, НКДБ УРСР було перетворено на Мін-во держ. безпеки УРСР.

Літ.: Чисніков В. М. Керівники органів державної безпеки Радянської України (1918–1953 рр.): Мат. до біогр. довід. // З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ. 2000. № 2/4; Його ж. Держбезпека України в особах (1918–2001 рр.) // Юрид. вісн. України. 2002, 19 квіт. – 24 трав.; Окіпнюк В. Т. Радянські органи державної безпеки в Україні в період панування тоталітарного режиму (1929–1953 рр.). Хн., 2019.

В. М. Чисніков

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю